Difference between revisions 10081253 and 10081508 on ukwiki

{{Otheruses|Полтава (значення)}}

{{Військовий корабель
| Назва                    = ВG50 «Григорій Куроп'ятников» 
| Оригінал назви           = 
| Ілюстрація               = 
| Підпис                   = 
| Тип судна                = прикордонний сторожовий корабель 
(contracted; show full)

У [[2000]] році корабель був перекласифікований у корабель морської охорони (КРМО) і отримав бортовий номер BG50. [[21 березня]] 2000 року в ході операції «Калкан» по запобіганню браконьєрського промислу в акваторії північної частини Чорного моря КРМО «Григорій Куроп'ятников» першим в історії незалежної України застосував зброю на 
поразку по порушнику морського кордону країни шхуні «Емір Ахмад» ({{lang-tr|Emir Achmad}}). Судно, на гафелі якого було піднято [[Прапор Росії|державний прапор Росії]] ігнорувала вимоги прикордонників застопорити хід і тільки після влучних пострілів по машинному відділенню, здійснених комендорами «Григорія Куроп'ятникова», вона застопорила хід. У внутрішні приміщення шхуни почала надходити вода, і через 20 хвилин судно затонуло. Усі 16 членів команди шхуни, яка виявилася турецькою, були підняті на борт українського прикордонного корабля.


Отримавши пошкодження, шхуна зупинилася, але через деякий час затонула. Всі 16 членів екіпажу були підняті на борт корабля і врятовані. За сміливі та рішучі дії, проявлену ініціативу, високу професійну майстерність командир корабля капітан 2 рангу Олег Межові був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, капітан-лейтенант В. Батіль, мічман О. Леплявенко нагороджені медалями "За мужність при охороні державного кордону Україна ".ураження по порушнику морського кордону країни шхуні «Ярам Ахмет» ({{lang-tr|Emir Achmad}}). 

Кораблі морської охорони «Григорій Куроп'ятников» і «Миколаїв» Севастопольського загону прикордонних кораблів о 8.00 [[22 березня]] наздогнали одну з шхун  «Кеміл Рейс», яка йшла під [[Прапор України|українським прапором]] і наказали їй зупинитися. Турки відразу лягли в дрейф. Командир «Григорія Куроп'ятникова» наказав «Миколаєву» здійснити огляд затриманої шхуни, а сам почав переслідування другої, яка знаходилася у 15 [[Морська миля|милях]] від першої. Судно, на гафелі якого було піднято [[Прапор Росії|державний прапор Росії]] ігнорувало вимоги прикордонників застопорити хід і намагалося втекти за межі територіальних вод України. Командир корабля [[Капітан II рангу|капітан 2 рангу]] Олег Межевий так описував хід подій:
{{Цитата|Треба віддати належне турецькому капітану - він зробив усе можливе, щоб відірватися від погоні. Турок маневрував, розвертався практично "на п'ятачку", заходив проти сонця, ні на які сигнали не реагував. Ми викидали міжнародні сигнали "L" (вимагаю зупинитися) і "SN" (буду стріляти), вивішували плакат з написами на турецькій і англійській мовах з вимогою лягти в дрейф, випустили три черги в повітря з шестиствольний кормової гармати — її скорострільність 6000 пострілів за хвилину, а звук такий, що не почути неможливо. Кричали туркам в мегафон російською, англійською та турецькою мовами, потім стали стріляти над судном з автомата трасуючими кулями. В цей час турецька шхуна заходила мало не в лоб - так, що доводилося ухилятися, щоб її не розчавити. Дійшла черга і до ракетниці. Ми зробили 70 пострілів, але на браконьєрів це не подіяло. Турки були впевнені, що ми не станемо стріляти на поразку і їм вдасться піти в свої води. |40|Турецькі браконьєри, добуваючи камбалу-калкан в економічній зоні Україні, перетворюють дно Чорного моря на пустелю. «Факти». 05.04.2000}}

Переслідування тривало півтори години. Коли всі розумні доводи були вичерпані, стало зрозуміло, що без стрільби на ураження не обійтися. З носової 76-мм гармати було здійснено три постріли {{comment|практичними снарядами|снаряди з інертною бойовою частиною замість вибухової речовини}}. Перший снаряд зніс кран-балку, другий наскрізь прошив корпус шхуни нижче [[Ватерлінія|ватерлінії]], а третій влучив у машинне відділення. Шхуна відразу ж втратила хід і зупинилася. У внутрішні приміщення шхуни почала надходити вода, і через 20 хвилин судно затонуло. Усі 16 членів команди шхуни, яка виявилася турецькою, були підняті на борт українського прикордонного корабля. Оглядовою групою в трюмі шхуни було знайдено понад 5 тонн [[Калкан|камбали-калкана]]<ref>[http://mostirt.ru/115/143 Володимир Количев. Турецькі браконьєри, добуваючи камбалу-калкан в економічній зоні Україні, перетворюють дно Чорного моря на пустелю. «Факти». 05.04.2000] {{ref-ru}}</ref>

За сміливі та рішучі дії, проявлену ініціативу, високу професійну майстерність командир корабля капітан 2 рангу Олег Межевий був нагороджений [[Орден «За мужність»|орденом «За мужність» III-го ступеню]], а [[капітан-лейтенант]] В. Батіль і мічман О. Леплявенко  — відзнаками Держкомкордону України «За мужність в охороні державного кордону України».⏎
⏎

29 липня 2001 корабель брав участь в спільному параді КЧФ і ВМСУ в честь Дня ВМФ РФ в Севастополі.
25 лютого 2003 в 54 милях від о. Зміїний КРМО «Григорій Куроп'ятников» виявив турецьку шхуну «Хусейн Рейс», яка була витіснена за межі виключної (морської) економічної зони.
   У грудні 2005 року КРМО «Григорій Куроп'ятников» пройшов доковий ремонт в Південній бухті Севастополя.
У 2006–2007 році корабель пройшов заводський ремонт.
(contracted; show full)[[Список кораблів Військово-морських Сил України]]

== Зовнішні посилання ==
[http://fleet.sebastopol.ua/gallery/u1.html Фотогалерея газети "Флот України"]

http://www.pogranichnik.ru/mchpv/korabli-mchpv/pskr-grigoriy-kuropyatnikov.html

http://photo.ukrinform.ua/ukr/current/photo.php?id=172289