Difference between revisions 11122744 and 11129334 on ukwiki

< previous diff
next diff >
Левандовський П.С
{{Стаття, з якої нема посилань|дата=грудень 2012}}
    УДК 94 (477.63) «18-19»                                                   
                                                     
                                                А.Б.Джусов
                                       краєзнавець, к.т.н. м.Новомосковськ
       П.С. Левандовський – видатна творча постать південної України.
   Висвітлено життя та діяльність видатного, але мало відомого композитора і художника першої половини ХІХ ст. П.С. Левандовського
(contracted; show full)
Відомий автор споминів про Новомосковськ середини ХІХ ст. Григорій Прокопович Надхін (1819–1881), посилаючись на періодику і літературні джерела того часу, ототожнював 
  музичний талант і внесок Левандовського в музичну культуру   з відомими композиторами Джузепе Сарті   та його учнями Степаном Анікієвичем Дегтярьовим   та Артемієм Лук’яновичем Веделем. Сучасники сприймали   Левандовського як продовжувача справи названих композиторів. Він   унаслідував і об’єднав у своїй творчості їхні художні якості та творчі   здобутки. Прокопій Степанович вперше, саме у Новомосковську, на півдні імперії запровадив партесний спів створеними і керованими ним хорами   хлопчиків, дорослих та змішаними, багатоголосими хорами у Самарському монастирі і Троїцькій церкві. Для хорового співу користувався   творами своїх попередників, але здебільшого творив   власну музику на церковні тексти. Він створив понад 80 мелодій   на вірші із псалтирі і молитов, світської музики. Найбільше відомими й поширеними вважаються концерти: «Суди мі, Боже», «Преклони, Господи, вухо Твоє», «Плачу і ридаю», «Хваліте Господа всі язиці», «Благословлю, Господа, на всякий час», «До тебе, Господи, воздвигох душу мою», «Із глибини возвах до Тебе, Господи», «Помилуй мя, Боже», «Літургія», «Херувимська пісня», «Благодарственна пісня Богу», «Кантата на Світле Христове воскресіння». Інші   треба шукати   поміж церковних музичних творів, означених «автор невідомий». Це зумовлено тим, що Левандовський   ставився до своїх творчих надбань з християнською   скромністю і здебільшого на партитурі не вказував своє авторство. Творив не слави ради, а задля людей. Ідентифікувати ці твори надзвичайно складна справа, посильна лише фахівцям, або щасливому пошуковцю, якому посміхнеться доля і він знайде тексти означені автором. Крім духовних творів для співу, Левандовський переклав на фортепіано: «Господи помилуй», «Херувимську пісню», «Царю небесний», «Отче наш», «Прийдіть, поклонімося» і багато інших. А на маленький орган – усю обідню Бортнянського. Також положив на фортепіано безліч українських пісень, написав декілька маршів, екосезів (жвава мелодія для бального парного танцю), полонезів, вальсів і мазурок.       
   Крім  музики Прокопій Степанович досить успішно переймався  живописом. Був знаним, єдиним на все  Присамар’я  і середнє Подніпров’я визнаним богомазом, творчість котрого отримала   благословення  святійшого  Синоду Російської імперії.
(contracted; show full)
                                         Бібліографічні посилання
   1. Надхин Г.П. Воспоминания о Новомосковске. (Из дорожных записок 1861 г.). – Основа, 1862, – №9. – С.20–23.
   2. Фдосий Макаревский. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии – Д.2000. – С. 408–680.

{{Ізольована стаття}}


{{Без категорій|дата=грудень 2012}}