Difference between revisions 11169344 and 11169387 on ukwiki

== * '''Про Собор''' ==
Важливість соборів в ХХІ столітті в Україні важко недооцінити, це був певний поштовх та прогрес які мали відповісти на важливі запитання сьогодення. Потрібно розуміти, що світ міняється, а значить «правила гри» в ньому також, не можна трактувати одні і ті ж канони тисячу років назад і тепер. Для цього і збиралися Собори, чи то Вселенські чи Єпархіальні та Помісні. Важливим собором, а також його продовженням була саме урочиста подія на початку 2000 року, (contracted; show full), священик – отець, який народжує через Євангеліє, введення в «Тіло Христове», турбота про пастирство та як заключення теза про «сіль землі». Головував на Соборі Владика Юліан Вороновський. Брали участь в синоді такі особи як:  о. - др. Роман Василів, о. митр. Мирон Бендик, о. прот. Іван Гаваньо, о. митр. Тарас Гарасимчук, п. Олександра Козанкевич, о. прот. Микола Витівський, о. Ігор Козанкевич, о. митр. Михайло Олексяк, о. прот. Василь Копичин.

== * '''Рішення собору''' ==


Виходячи з церковного розуміння спільноти, II Сесія Собору «Ідентичність священика» констатує, що досі існуюча модель спільноти не відповідає такому розумінню і вимогам часу і ставить метою переосмислити церковну спільноту як релігійне братство у світлі літургійного, богословського та інших аспектів. Основами відродження і життя релігійного братства є Богослужіння (Літургія), в яких кожний член братства визнає, усвідомлює і переживає своє членство в Тілі Христовому. Євхаристійно виховане братство за дією Святого Духа відкриє у собі різні дари і покликання, а також різні види активності мирян (катехитична, молодіжна, сімейна, харитативна, господарсько-економічна). Виходячи з цього, II Сесія Собору покликана дати імпульс і пробудити ініціативу всіх членів парохіяльної спільноти для започаткування процесу реального суспільного відродження в Україні.  Собор ухвали рішення в таких важливих аспектах кожного християнина: літургійний, родинний, навчально-виховний, молодіжний, харитативний, господарський. Основні головні думки були висвітленні в пропозиції Собору. Літургійний аспект - Собор закликає парохіяльні спільноти до необхідності виходу Літургії поза стіни храму, щоб зібрати воєдино «роздроблених» парохіян, адже Христос є «роздроблюваний» і «нероздільний». Тому і вміння кожного християнина літургізувати після Літургії дасть змогу зміцнити містичне тіло Христа (люд Божий) через Святе Причастя і практичну християнську любов один до одного.

Родинний - християнське подружжя, як „домашня церква", покликане до свідчення серед інших Царства Божого і становить основу парохіяльної громади і цілої Церкви. Навчально – виховний - Церква є Матір'ю і Вчителькою нашої віри, народжує дітей у водах Хрищення, а тоді плекає її віру через катехизу. Молодіжний аспект - всебічна під-тримка і поширення молодіжних рухів і братств із одночасною євангелізацією і уцерковленням їх членів буде найкращою захороною молоді перед негативними явищами і одночасно(contracted; show full)
Даний Собор був важливий для розвитку [[УГКЦ|Української Греко-Католицької Церкви]], а зокрема цінний для [[Самбіорсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, оскільки вирішував проблем та різні питання, що озвучувались на ньому.

[[Категорія: Історія УГКЦ ]]