Difference between revisions 11180441 and 11356087 on ukwiki

< previous diff
Єпархіальний Собор Едмонтонської єпархії
<noinclude>{{Delete|8 січня 2013}}</noinclude>⏎
{{Стаття, з якої нема посилань|дата=грудень 2012}}
  Едмонтонська  Єпархія
       У  стані  піднесення  після  Єпархіального  Собору  2011р. учасники  запропонували,  що  такі  собори  відбувались   у  майбутнє.  Всі  відчували,  що  потрібно  спільно  працювати  на  добро  Єпархії. Майбутні  єпархіальні  собори  мусять  торкатися  конкретних  питань. Учасники  бажали   донести  висновки  цього  Собору  по  пародіях,  і  це, з  деяким  запізненням, було  зроблено. 
        Перший  Собор  Едмонтонської  єпархії  відбувся  30-31  березня  2001р. в Культурному  центрі  парохії  св. Василія  в  Ендомні. Цей  собор  скликав  і  очолив  владика  Лаврентій  Гуцуляк,  єпископ  Едмонтонський. Тип  собору – єпархіальний. Деякий  час  напередодні  Собору  єпископ  Лаврентій  та  клір  обмірковували  перспективи  організації  зібрання  духовенства  та  представників  парохій  для  обговорення  спільних  питань,  зосереджуючись  на  майбутньому  розвиткові  керівництва  Едмонтонською  єпархією. Єпископ  Лаврентій  постановив,  що  Єпархіальний  Собор  Едмонтонської  єпархії  відбудеться  в  кінці  березня  у  часі  Великого  Посту. 
       Участь  у  Соборі  брали  190 делегатів  та  24  членів  духовенства,  щоб  продискутувати  спільні  справи  та  турботи. Учасники  поділились  досвідом  як  своїх  парохій,  так  і  своїм  родинним  та  особистим  досвідом. Одні  із  присутніх  на  цьому  соборі  були:  владика  Михаїл  Гринчишин,  Марія  Войціховська – секретар  єпископа Лаврентія,   та  інші.  Головними  рішеннями  на  Соборі  було:  бажання,  щоб  дітей вчити  основ  нашої  віри  через  ефективний  катехитичний  вишкіл,  також  щоб  молоде  покоління  бачило  Церкву  готовою  відповісти  на виклики  сучасного  світу  у  моральних  та  родинних  питаннях,  у  медичній  етиці,  у  проблемах  шлюбів  та  розлучень,  особистих  стосунків,  зловживання  наркотиками.  Також  велике  бажання  
1
поглибити знання про свою рідну Українську Католицьку Церкву, її історію, Літургію, богослов’я, духовність, традиції, закони та правопорядок. Бажання пізнати більше нашу віру і традицію, рівнозначне кращому пізнанню самих себе. Учасники Собору виявили бажання бути активнішими у повсякденному житті Єпархії, як на парафіяльному, так і на єпархіальному рівнях. Велика турбота про священників, дияконів та сестер, що обслуговують вірних, виключно з їх успішністю та майбутніми покликаннями. Церковний спів – теж важлива справа, з необхідністю вишколу дяків та хорового чи загальнопарохіального співу.
          На   соборі  були  наголошені  чотири  основні  проблеми:  розлучення  і  руйнування    сім’ї,  аборт,  алкоголізм  та  хабарництво.  Ці  негативні  явища  притаманні  не  лише  в  Україні,  папські  документи  подають  важливі  духовні  настанови  щодо  згаданих  питань.  Це, зокрема,  є  темою  останнього  Апостольського  листа  «На  початку  нового  тисячоліття».  Були  запропоновані  теми  для  обговорення  делегатами  Едмонтонського  Собору:  Святість,  молитва,  недільна  Євхаристія,  Тайна  Покаяння,  першість Благодаті,  служіння  Божого  Слова,  проповідування  Божого  Слова.
         Головними  наслідками  Собору  було те,  що  відбувся  перший  крок  у  нашому  єднанні;  корисні  ідеї;  хороша  реакція.  Собор  уможливив  діалог  з  іншими  на  духовні  теми,  а  також  стосовно  парохіяльних  тем  поза  духовністю;  дав  краще  розуміння  нашої  віри  візантійського обряду.

{{Ізольована стаття}}

{{Без категорій|дата=грудень 2012}}