Difference between revisions 11184511 and 11351382 on ukwiki

{{delete|8 січня 2013}}
== Історичний контекст ==
Блаженніший [[Любомир (Гузар)]] у своєму посланні про підготовку Собору оголосив, що відбуватиметься заключна сесія Патріаршого Собору, яка «об’єднає зусилля владик, духовенства, чернецтва, мирян для спільного осмислення стану нашої Церкви і віднайдення шляхів кращого виконання Божої волі у майбутньому. Гаслом Собору визначили - «Ісус Христос — джерело нашого відродження». Собор покликаний вказати шляхи реального здійснення Божої волі в обставинах сьогодення. Намагаючись осягнути таку мету, хочемо, щоб ті конкретні пропозиції, які зробить Собор і які будуть відтак затверджені Синодом Єпископів нашої Церкви, принесли духовну користь не тільки учасникам Третьої сесії, але й кожному з нас, щоби ми відчули, що кожен із нас з їхньою допомогою зможе особисто послужити для загального добра і знайти власне спасіння. Отже, метою Собору було вирішити важливі суспільні питання». Отже, Собор був покликаний вирішити багато суспільних проблем. 
З метою підготовки до Патріаршого Собору у кожній єпархії був проведений єпархіальний собор, щоби делегати всіх [http://old.ugcc.org.ua/ukr/church_in_action/sobor/previous/3rd/eparchial/ єпархій], їдучи на Патріарший Собор, мали вже якісь ідеї. В деяких єпархіях пропозиції учасників були одразу ж прийняті. Проте остаточно підтверджені лише на Патріаршому Соборі. 
[[Категорія:Собори]]
[[Категорія:Історія УГКЦ]]
== Тип, дата і місце Собору ==
								
Одним із єпархіальних соборів був Собор [[Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ|Самбірсько-Дрогобицької єпархії]], який проходив з 16-те по 19-те липня 2001 року в місті Трускавець. Темою Собору була "Ідентичність священика (у формуванні парафії)". Частково подібні питання вже розглядалися на цьому ж Єпархіальному Соборі у 2000-му році. 

== Учасники Собору ==
Скликав і очолив Собор єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії Владика Юліан (Вороновський). Він же у вступному слові на відкриття ІІ сесії Єпархіального Собору розкрив особливості ідентичності священика у формуванні парафіяльної спільноти. 
Владика зазначив, що під ідентичністю священика ми розуміємо осмислення ним себе самого і своєї діяльності в Церкві у світлі правди. Лише в такому випадку його діяльність буде нести глибший сенс для нього і людей. Найпершою справою священика є проповідь через Євангеліє, щоб усі без винятку почули Добру Новину. Він також має глибинно пізнати тих, що там живуть. Священик повинен поіменно знати парафіян і орієнтуватись в їх життєвих ситуаціях. Євангелізація полягає не лише у проповіді, але й у активній культурно-просвітницькій діяльності серед людей, у захисті бідних. Наступним кроком є введення людей у "Тіло Христове" через Хрещення, Миропомазання, Євхаристію. Священик має створювати часті нагоди для сповіді і причастя (храмові празники, національні свята, прощі, урочисті події). Якщо парох щоденно не молиться за своїх парафіян, то він не сформує громади. Чим частіше двері до храму відкриті, тим більше нагод для воцерковлення мають парафіяни. Така практика творить у парафіянах діяльних членів одного тіла і парафія поступово дозріває до мирянського апостоляту. Ідентичність священика у творенні парафіяльної громади характеризують три наппрямки - євангелізація, введення в Тайни і пастирство. 
Учасниками Собору були: Роман Василів, який виступив із вступною доповіддю; Мирон Бендик, який розкрив богослов'я спільноти; о. прот. Іван Гаваньо, який наголосив на симфонічному вимірі життя парохії як основі відродження Церкви та її післанництва у світ; о. митр. Тарас Гарасимчук, який розповів про літургійний вимір спільнотного життя; Олександра Козакевич, яка розкрила родинний аспект життя парохіяльної спільноти; о. прот. Микола Витівський, який розповів про навчально-виховний аспект життя спільноти; о. Ігор Козанкевич "Молодь на парохії"; о. митр. Михайло Олексяк розповів про харитативний аспект парохіяльного життя та о. прот. Василь Копичин розкрив господарський аспект життя парохії.

== Мета Собору ==
Метою Собору було: виходячи з різних видів активності мирян (катехитичної, сімейної, молодіжної, економічної, господарської, харитативної), дати імпульс і пробудити ініціативу усіх членів папрохіяльної спільноти для започаткування процесу реального суспільного відродження в Україні. 

== Пропозиції Собору ==							
Серед пропозицій літургійного характеру були: служіння Літургії для дітей та молоді, підготовка співців, плекання церковного причету, виголошування проповіді на замовлених родинами Літургіях, сприяти у перекладах і виданні богослужбових книг українською мовою, реколекції літургійного характеру, введення парохіяльного пом'яника, привчання до сповіді поза часом Літургії, при парохіяльних крамницях продавати свічки, просфори, літургійне вино.		
У сфері родини було запропоновано створити деканальну службу сім'ї, проводити реколекції для молодих подруж, у семінарії розширити курс лекцій про родини, відроджувати народні традиції, запровадження не тільки дня Матері, але й Дня Батьким і дня Родини. 		
В навчально-виховній сфері парохіяльного життя запропоновано розробити програму і проводити курси основ християнської етики для вчителів початкової школи, скласти програму катехизи для парохіяльної спільноти, організовувати дитячі хори, випускати парохіяльні вісники, проводити катехизу надії з людьми похилогшо віку. 					
Собор вважає недоцільним створення нових молодіжних організацій, а радше уцеркорвлення членів вже існуючих молодіжних організацій. Тому священики мають відновлювати національні організації й рухи, розвивати спорт і туризм серед молоді, проводити дні науки для молоді і організовувати свято молоді, а також створити посібник для роботи з молоддю, який передбачав би прощі, чування, вечори, християнські дискотеки. 	
Харитативну діяльність на парохії Собор пропонує провадити через створення братства "Милосердний самарянин", залучення молоді до харитативних спілок, а також здійснення опіки над парохом, що вийшов на пенсію. 

== Звернення Собору ==
Крім пропозицій, Єпархіальний Собор також прийняв звернення до Блаженнішого Патріарха Любомира (Гузара), Префекта Конгрегації Східних Церков Патріарха Мусси Дауда І, до Синоду єпископів УГКЦ, Президента України Леоніда Кучми та до Генерального прокурора України М. Потебенька.

== Наслідки Собору ==
Пасторальні рішення Собору були опубліковані в окремих виданнях документів собору та відповідними розпорядженнями єпархіального Єпископа впроваджувалися у життя парафіяльних спільнот. Проте остаточно вони були підтверджені на [[Третій Архиєпархіяльний Собор Львівської Архиєпархії|Патріаршому Соборі]].

{{Ізольована стаття}}

{{Без категорій|дата=грудень 2012}}