Difference between revisions 11229071 and 11229622 on ukwiki

«Лофердюк Анна» (1912-1999), сестра [[Клочурак Степан|Клочурака Степана]], її доля показує справжнє лице радянської системи «правосуддя».
Народила трьох дітей: Степана — 1932, Івана — 1935, Марійку — 1938 років народження. Чоловік заги­нув на [[Німецько-радянська війна|війні]].   
== Сутність справи ==        
Згідно справи К-114 від 1950 р. «Клочурак Анни Степанівни. Вирок суду», копія якої зберігається в [[Рахів|Рахівському]] державному районному архіві, '''''вперше''''' Анну Клочурак засудили 19 квітня 1950 р. «на підставі ст. 58 к. II к. к. до примусової праці строком на один рік з відрахуванням 25% на користь держави з її зарплати та конфіскацію всього сільськогосподарського двору». В обґрунтуванні цього «м'якого» вироку наведено, що «суд вважає взяти п(contracted; show full)
Кару вона відбувала у Красноярському краї на каторжних лісових роботах у тайзі. Хату забрала радянська держава, «живий» і «мертвий» інвентар — колгосп, а діти виростали без догляду, хоч згідно з вироком суду за їх вихованням мала доглядати сільрада в [[Лазещина|Лазещині]]. Свою кару в Сибіру Анна Степанівна <ref>пояснювала</ref>: «Я сиділа за брата, а брат за Україну».
== «Вибачення» влади ==
Після смерті Сталіна її амністували, однак конфісковане майно не повер­нули. 
  
== Діяльність в час відновлення незалежності ==
Анна Лофердюк була найактивнішою членкинею [[НРУ|Руху]] в [[Чорна Тиса|Чорній Тисі]]. 
Померла 24 липня 1999 року в Чорній Тисі на 87 році життя, так і не дочекавшись повернення незаконно конфіскованого майна.   

== Примітки ==
{{reflist}}Мушинка М. Я сиділа за брата, а брат за Україну. Зустріч із сестрою президента Гуцульської Республіки Анною Лофердюк. — Дукля. — Пряшів, 1994. — № 5. — С. 49-51.⏎
{{Без категорій|дата=грудень 2012}}