Difference between revisions 11356049 and 11478856 on ukwiki

<noinclude>{{Delete|8 січня 2013}}</noinclude>
Собор  [[Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ|Самбipськo-Дрогобицької Єпархії]], під назвою «Ідентичність священика», в місці [[Трускавець]] з 16 по 19 липня 2001 року Божого.

== * '''Про Собор''' ==
Важливість соборів в XXI столітті в [[Україна|Україні]] важко недооцінити, це був певний поштовх та прогрес які мали відповісти на важливі запитання сьогодення. Потрібно розуміти, що світ міняється, а значить «правила гри» в ньому також, не можна трактувати одні і ті ж канони тисячу років назад і тепер. Для цього і збиралися [[Собор|Собори]], чи то [[Вселенські собори|Вселенські]] чи Єпархіальні та Помісні. Важливим собором, а також його продовженням була саме урочиста подія на початку 2000 року, а також з продовженням в 2001 році. Собор Самбірсько-Дрогобицької Єпархії [[УГКЦ]] під назвою «Ідентичність священика» дав важливі відповіді, на не менш важливі питання про стан [[Духовенство|духовенства]] та [[Мирянин|мирян]] у світі [[Християнство|християнства]] в [[Україна|Україні]]. 

Можна з впевненістю зазначити, що собор був за своїм статусом Єпархіальним. Цей факт потверджує о. – др. Роман Василів у своїй доповіді про важливість та цінність собору. Історичний контекст цієї події є продовження розпочатого Самбірського – Дрогобицькою Єпархією УГКЦ Собору під назвою «Ідентичність священика» який був розпочатий в 2000 році. Друга Сесія Собору розпочалась в наступному 2001 році в липні місяці і вже мала назву «Соціальне служіння». Потрібно підкреслити, що тематика [[Собор]]у була дуже важлива в історичному, духовному та церковному контексті. Якщо бути точнішим, то Собор проводився в місці [[Трускавець]] з 16 по 19 липня 2001 року. Відкриття Собору доручили Владиці Юліана Вороновського. Який своєю дуже сильною та чіткою доповіді дав напрямок для роздумування та ціль обговорення іншими опонентами. Головними тезами які висловив владика в своїй доповіді були такими: вступ та певне окреслення проблеми, священик – отець, який народжує через [[Євангеліє]], введення в «Тіло Христове», турбота про пастирство та як заключення теза про «сіль землі». Головував на Соборі Владика Юліан Вороновський. Брали участь в синоді такі особи як:  о. - др. Роман Василів, о. митр. Мирон Бендик, о. прот. Іван Гаваньо, о. митр. Тарас Гарасимчук, п. Олександра Козанкевич, о. прот. Микола Витівський, о. Ігор Козанкевич, о. митр. Михайло Олексяк, о. прот. Василь Копичин.

== * '''Рішення собору''' ==

Виходячи з церковного розуміння [[Спільнота|спільноти]], II Сесія [[Собор|Собору]] «Ідентичність священика» констатує, що досі існуюча модель спільноти не відповідає такому розумінню і вимогам часу і ставить метою переосмислити церковну спільноту як релігійне братство у світлі літургійного, богословського та інших аспектів. Основами відродження і життя релігійного братства є Богослужіння ([[Літургія]]), в яких кожний член братства визнає, усвідомлює і переживає своє членство в Тілі Христовому. Євхаристійно виховане братство за дією Святого Духа відкриє у собі різні дари і покликання, а також різні види активності мирян (катехитична, молодіжна, сімейна, харитативна, господарсько-економічна). Виходячи з цього, II Сесія Собору покликана дати імпульс і пробудити ініціативу всіх членів парохіяльної спільноти для започаткування процесу реального суспільного відродження в Україні [http://old.ugcc.org.ua/ukr/church_in_action/sobor/previous/3rd/eparchial/sambir-drohobych/].  Собор ухвали рішення в таких важливих аспектах кожного християнина: літургійний, родинний, навчально-виховний, молодіжний, харитативний, господарський. Основні головні думки були висвітленні в пропозиції Собору. Літургійний аспект - Собор закликає парохіяльні спільноти до необхідності виходу Літургії поза стіни храму, щоб зібрати воєдино «роздроблених» парохіян, адже Христос є «роздроблюваний» і «нероздільний». Тому і вміння кожного християнина літургізувати після Літургії дасть змогу зміцнити містичне тіло Христа (люд Божий) через Святе Причастя і практичну християнську любов один до одного.

Родинний - християнське подружжя, як „домашня церква", покликане до свідчення серед інших Царства Божого і становить основу парохіяльної громади і цілої Церкви. Навчально – виховний - [[Церква]] є Матір'ю і Вчителькою нашої віри, народжує дітей у водах Хрищення, а тоді плекає її віру через катехизу. Молодіжний аспект - всебічна під-тримка і поширення молодіжних рухів і братств із одночасною євангелізацією і уцерковленням їх членів буде найкращою захороною молоді перед негативними явищами і одночасно важливим засобом у вихованні національне свідомих християн. Харетативний аспект - [[Собор]] наголошує на необхідності плекання як у цілій парохіяльній спільноті, так і серед окремих її членів духу взаємодопомоги. Господарський аспект - Собор закликає парохіяльні спільноти всіляко заохочувати і сприяти таким ініціативам серед своїх вірних.

Основні тези висвітленні на цьому Соборі є прямо-пропоційними до інших соборів які проводились в інших Єпархіях України. Також головні аспекти збігаються з тим розумінням яке сповідує Західна традиція. Наслідки Собору були вагомими, дуже важливо було висловити певні оновлені тези, які має підтримувати кожний християнин, в особливому способі за допомогою своїх парафіяльних священників. Офіційне звернення делегатів Собору були звернені до таких осіб Блаженнішому Патріархові Любомиру,Главі і Батькові УГКЦ, Блаженнішому Патріархові Мусса Даудові І Префекту Конгрегації Східних Церков, [[Синод]]у Єпископів УГКЦ, Президентові України п. Л. Кучмі, Генеральному прокуророві України п. М. Потебенькові. В кожному звернені було у свій спосіб висвітлено основні тези Собору. 

Публікацію документів цього Собору  можемо знайти у книзі: ''Документи єпархіальних соборів Української Греко-Католицької Церкви'' (2001 −2002), т. 1, Львів 2003. Також можемо знайти, і в інтернеті електрону версію документів: http://old.ugcc.org.ua/ukr/church_in_action/sobor/previous/3rd/eparchial/sambir-drohobych/ (18.11.2012&nbsp;р.)
Даний Собор був важливий для розвитку [[УГКЦ|Української Греко-Католицької Церкви]], а зокрема цінний для [[Самбіорсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, оскільки вирішував проблем та різні питання, що озвучувались на ньому.

{{Ізольована стаття}}

[[Категорія: Історія УГКЦ ]]