Difference between revisions 11466480 and 11745949 on ukwiki

{{цитата|Слава Богу, що ми козаки! (народна мудрість)}}

'''Коза́ки'''&nbsp; ({{lang-sla|козакъ}}<ref>[http://vasmer.narod.ru/p242.htm Казак // Этимологический словарь Фасмера]</ref>, {{lang-pl|kozak}}, {{lang-ru|казак}})&nbsp;— одна з історичних самоназв представників [[українці|україноруського козацького народу]]. Вільні озброєні люди, представники військового [[суспільний стан|стану]], [[воїн]]и-[[найманець|найманці]]<ref>Федорук А. В. [http://avtor(contracted; show full)ою забороною. Черговий підйом інтересу до козацтва і козацької спадщини в Україні припав на 1990-ті роки, роки відновлення незалежності <ref>http://cossackland.org.ua/</ref>. З того часу ведеться мова про прийняття закону про козацтво, до якого деякі політики знову намагаються включити пункт про державну реєстрацію, позбавивших всіх незареєстрованих права так себе називати <ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=38667 Один з проектів закону про козацтво]</ref>.


Точка зору історика Дмитра Яворницького:
"Як усі основи нашого політичного й релігійного життя закорінені в колисці роду людського, Середній Азії, так і початки козацтва слід шукати не в Європі, а в Азії. На це наштовхують нас як філологічні міркування, так і історичні відомості. Слово «козак», або, правильніше, «казак», безумовно, східне слово, як і слова «аксак, арак, байрак, бузак, бурчак, гайдамак, інак, кабак, кишлак, кулак, кунак, сугак, табак, чу(а)прак, чумак» та багато інших подібних слів, що мають поширене у багатьох тюркських мовах закінчення «ак». Тубільці Середньої Азії, сарти, у наш час вживають слово «казаки», що означає порохівниця. Назва ця запозичена сартами від киргизів, войовничого кочового народу Середньої Азії, які завжди називали й тепер називають себе не киргизами, а казаками: «киркизами» або «киргизами» звуть лише один з численних родів, на які діляться «казаки». Багато хто зі званих нами «киргизами» взагалі не знають цієї назви і на питання, хто вони, завжди, відповідають, що вони «казаки». «Казак» гордо відрізняє себе від сарта, таджика, таранчі, — від усіх осілих, невойовничих, лінивих, розніжених людей. Самі осілі жителі Середньої Азії, вимовляючи слово «казак», розуміють під ним людину неосілу, рухливу, завжди готову до війни, схильну до розбою, грабунку, завоювання. Споконвіку «казаки», що жили в Середній Азії, називали себе цим іменем (казак, кайсак); з цим іменем вони відомі місцевим середньоазіатським історикам, серед яких можна назвати кокандського оповідача Ніяз-Мухаммада; з цим найменням вони вже у першій половині XVI століття брали в облогу великі й багатолюдні міста Середньої Азії, багато разів перемагали їхніх правителів і врешті підкорилися лише силі могутнього бухарського еміра." <ref>http://exlibris.org.ua/cossacks/r201.html</ref>⏎
⏎
== Джерела ==
<references>
</references>