Difference between revisions 14682348 and 14684185 on ukwiki

{{Музичний альбом
| Назва = ''The Wall''
| Тип = [[Студійний альбом]]
| Виконавець = [[Pink Floyd]]
| Обкладинка = Pink-Floyd-The-Wall.svg
| Колір = 
| Випущено = [[30 листопада]] [[1979]]
| Записаний = [[Січень]] — [[Листопад]] [[1979]]
(contracted; show full)  | Single 2       = Comfortably Numb
  | Single 2 date  = 1979
  | Single 3       = Run Like Hell
  | Single 3 date  = 1980
  }}
}}
'''The Wall''' ({{lang-uk|Стіна}}) — одинадцятий студійний альбом рок-гурту [[Pink Floyd]].
== Історія 
створення==
=== Передісторія ===
На останньому концерті турне "''«Animals" »'' [[Роджер Уотерс]] настільки був виведений із себе зухвалою поведінкою Фефана з першого ряду, що підкликав його до себе і плюнув в обличчя ні про щхлопця, який нічого не підозрює хлопцявав. Прийшовши пізніше в жах від власного агресивного вчинку, Уотерс став працювати над новою концепцією альбому, яка б передавала його почуття ізоляції від глядачів у залі і розповідала про бар'єри, що розділяють всіх людей. Результатом переживань став альбом "''«The Wall"»''. Уотерс почав роботу над проектом ву вересняі 1977-го, через всього лише два місяці після закінчення концертів. З самого початку він планував вихід не тільки черговийої платівки, але театральної постановки і фільму. В липні наступного року він запропонував своїм колегам по групі двіа чорнові записи - одна представляла собою "''«Тhе Wall"»'', а інша - ще одну роботу, яку музиканти відкинули через її надто персональногоий характеру і яка пізніше стала першим сольним альбомом Уотерса - "— ''«Тhе Pros And Cons Of Hitch Hiking ". »''. 
=== Запис ===⏎
Запис альбому почалався в квітні 1979 року і проходилав в основному в "''«Супербеар Студіос" у »'' у [[Франція|Франції]], де Гілмор і Райт[[Девід Гілмор|Гілмор]] і [[Річард Райт|Райт]] записували свої сольні альбоми за рік до цього. Працювала група також в американських студіях ''«Сі-Бі-Ес»'' в [[Нью-Йорк]]у і "''«Продьюсерс Уоркшоп"»'' в [[Лос-Анджелес]]і. Частина часу музиканти провели неофіційно в студії "''«Британія Роу"»'' в [[Лондон]]і, вяка той час належала групі, а пізніше - [[Нік Мейсон|Ніку Мейсону]]. Така обережність була пов'язана з податковими проблемами колективу, викликаними крахом фінансової компанії "''«Нортон - Уорбург"»'', в яку «пінкфлойдовциі» інвестували значні кошти. Продюсерами альбому стали [[Боб Езрін, Дави]], [[Девід Гілмор]] і [[Роджер Уотерс]], співпродюсером - [[Джеймс Гатрі]]. На обкладинках перших копій не було згадок про Райта і Мейсона - помилку оперативно виправили в наступних тиражах. У записі альбому взяло участь багато запрошених музикантів, чи не згаданих у списку учасників, а Езріну і Гиілмору довелося віддуватися за Ріка Райта, чия участь булоа прогрессирующеуючи мінімальнимою. До кінця запису альбому Уотерс поставив іншим ультиматум: або Райт йде з групи, або він зупиняє проект, що означало б неможливість компенсації збитків, понесених у справі "''«Нортон - Уорбург"»''. Райт неохоче погодився і пізніше лише грав на концертах за окрему плату. Він був єдиним членом з групи, які були відсутніим на прем'єрі фільму 14 липня 1982 року. 
=== Обкладинка ===⏎
Всупереч традиції, до студії "''«Хіпнозіс"»'' за допомогою не звернулися, і дизайн обкладинки створював політичний карикатурист Джеральд Скарф, який у минулогому розробляв проектовані зображення для концертів турне "''«Wish You Were Here "»''. Художнику було доручено створити не тільки обкладинку, але і ляльок для сценічного шоу, а також мультиплікацію для рекламного відеоролика, концерту та фільму. На самій обкладинці не виявилося написів взагалі - назва альбому розмістилоася на прозорій пластиковій наклейці. Всупереч інформації на наклейці в виданній 1994 року, буклет альбому не включаєв фотографій, хоча текст пісень надрукований великим, легко читаним шрифтом. Ще більша дивина нового видання полягаєла в індексуванні часу композицій, якеий відрізняєтьвся від першого випуску CD[[CD]]. Це пояснюєтьвалося тим, що на відміну від чистих інтервалів між композиціями, в оригіналі перевидання було заповнененя в інтервалах різними звуковими фрагментами, які можуть відноситися до будь-якої з композицій. ⏎
=== Концерти і кіновистави ===⏎
Концерти залишаються найбільш видовищними в історії рок-музики. На передньому плані сцени споруджувалася стіна з картонних цеглин, і половину часу шоу група грала захована за нею. Стіна виконувала також функцію екрана, на який проектувалися різні іміджі, включаючи мультиплікацію Скарфа. На концертах був присутній аероплан, вибухаютьчий на сцені, літаюча свиня гігантських розмірів, а також футові ляльки. У зв'язку зі складністю і великою вартістю таких сценічних постановок шоу "''«The Wall"»'' виповнювалося тільки в чотирьох містах: [[Нью-Йорк]]у і [[Лос-Анджелес]]і в лютому 1980 р  оку, [[Лондон]]і в серпні 1980 року та [[Дортмунд]]і у лютому 1981 року. У червні 1981 м-го в Лондоні були знову організовані концерти з метою проведення кінозйомок. Хоча зняті кадри ніколи не демонструвалися публічно (принаймні, офіційно), їх передбачалося включити в кінофільм в постановці Алана Паркера за сценарієм Роджера Уотерса. Кінопостановка стала для всіх головним болем, так як Уотерс, Скарф і Паркер постійно сперечалися з приводу інтерпретації сценарію. Паркер, як режисер, мав вирішальне слово, хоча вся трійка вважаєла знятий фільм результатом компромісів. У 1990 році Уотерс ще раз організував шоу "''«The Wall"»'' за участю цілого сузір'я виконавців, на цей раз в [[Берлін]]і, з метою збору коштів в ''«Меморіальний фонд допомоги жертвам стихійних лих»''. Влітку 1994 року він оголосив про те, що перепише сценарій "''«Тhе Wall"»'' у формі мюзиклу. Темою сюжету "''«Стіни" є»'' стали психологічні бар'єри, які ми самі і герой історії -у вигляді рок-зіркаи на ім'я "«Пінк"» або "пан«Пінк Флойд"» - які були спорудилижені, аби убезпечити себе від критики і уникнути визнання власних невдач. Постановка описує нервовий зрив Пінка, сидячого в готельному номері під час американського турне, і концерт, який він виконує в цей вечір. Частково сюжет автобіографічний, частково зачіпає нескладнийену долю Барретта, а в іншому є фікцією і рок-н-рольнийого фольклорому. Так що традиційну фразу в кінці фільму про те, що "«будь-який збіг з реальними особами  ... є випадковим"», можна сприймати з часткою іронії. Можливо, справедливо сюжетну лінію альбому описують як занадто закручену і незв'язною. Аж до останньої хвилини композиції змінювалися місцями (щоб домогтися зв'язного викладу історії) і обрізалися (щоб уникнути перетворення альбому з подвійного в потрійний). Безсумнівно, легше слідувати розвитку сюжету фільму, якщо ви вже знайомі з альбомом, проте деякі смислові аспекти більш зрозумілі на екрані. Сприйняття фільму спроститься, коли ви зрозумієте, що в основному сюжет складається зі спогадів, за винятком сцени в готельному номері Пінка і подальшого концерту, який Пінк уявляє собі як масовий фашистський мітинг. Так як Уотерс одночасно задумав альбом, сценічне шоу і фільм, було б неправомірним розглядати їх окремо один від одного.⏎
⏎

== Список композицій ==
{{Track listing
| writing_credits   = yes
| headline        = Перша сторона
| all_writing     = [[Роджер Вотерс]]
| extra_column    = Вокал
| title1          = In the Flesh?
(contracted; show full)[[Категорія:Рок-опери]]
[[Категорія:Альбоми прогресивного року]]
[[Категорія:Альбоми, які ввійшли у список 500 найкращих альбомів за версією журналу Rolling Stone]]
[[Категорія:Альбоми британських виконавців]]
[[Категорія:Альбоми Pink Floyd]]

{{Link GA|en}}
{{Link GA|fr}}