Difference between revisions 16938645 and 19086691 on ukwiki

{{Проблеми|
{{Переписати|дата=лютий 2014}}|
{{Стиль|дата=лютий 2014}}|
{{Ізольована стаття}}|
{{Вікіфікувати|дата=лютий 2014}}|
|
{{Без джерел|дата=лютий 2014}}|
}}
Кодифікація літературної норми - це її офіційне визнання й опис в граматиках, словниках,  довідниках, що мають авторитет в суспільстві. Отже, кодифікація - це встановлення і фіксація об'єктивної норми. Корелятивна пара "норма - кодифікація" як єдність існує тільки в літературній мові (хоча норма властива будь-якому мовному утворенню). Літературна норма і її розвиток регулюється кодифікацією, нею зумовлена і перебуває під її сильним впливом. Кодифікація відкриває можливість забезпечити більшу стійкість норми, запобігти напівстихійним і начебто не контрольованим нею змінам.Розмежування понять (і термінів) "норма" і "кодифікація", з якими в чеській лінгвістиці постійно працюють, починаючи з 30-х років, закріпилось тепер в різних лінгвістичних центрах, особливо нав Україні, в Росії, у Німеччині. Розрізнення цієї корелятивної пари понять робить можливим глибше і точніше зрозуміти реальний стан літературної мови в даний період (як об'єктивну норму) і тенденції її розвитку.Норма живої мови є категорією динамічною. Кодифікація, навпаки, статична, зберігає і фіксує літературну норму в даний момент, в момент, коли вона була створена, і протягом всього періоду своєї дії вона залишається незмінною. З моменту вироблення і введення в дію кодифікація виступає - і в цьому ї(contracted; show full)ікація повинна бути адекватною сучасній для неї нормі. Це основний принцип, який лежить в основі наукової кодифікації літературної мови. І в цьому плані більш небезпечна не передчасна кодифікація того, що ще не стало нормою, не закріпилося (хоча б як один із паралельних варіантів) у літературному вживанні - такі випадки трапляються рідко, а відмова від визнання прав літературної норми за тими явищами, які по суті вже стали нормою, небезпечна орієнтація на стару норму.

{{Ling-stub}}

[[Категорія:Правопис]]