Difference between revisions 19180444 and 19321678 on ukwiki

{{Приєднати до|Постійний запам'ятовувач|дата=травень 2014}}
'''Внутрішня пам'ять – це''' — швидкодіюча електронна пам'ять, розміщена на материнській платі.

Постійна пам'ять (ПЗП або ROM – англ.  — {{lang-en|Read Only Memory  }} — пам’'ять тільки для читання)   — швидкодіюча енергонезалежна пам'ять, призначена для зберігання інформації, що не змінюється під час виконання програм. Ця пам’'ять невелика за ємністю (кілька сотень кілобайтів) і містить програму тестування пристроїв комп’'ютера при ввімкненні – POST (англ.  — POST ({{lang-en|Power-On Self Test  }} — самоперевірка при ввімкненні енергії) та базову систему введення-виведення – BIOS (англ.  — BIOS ({{lang-en|Basic Input/Output System}}).

Особливістю постійної пам’'яті є те, що дані, які в ній містяться, не зникають при вимкненні живлення комп’'ютера. Постійна пам’'ять виготовляється у вигляді спеціальної мікросхеми, яку розміщують на системній платі.

Дані в постійну пам’'ять заносяться у процесі її виготовлення. Розрізняють мікросхеми постійної пам’'яті без можливості перепрограмування і з можливістю багаторазового перепрограмування. За потреби користувач може замінити мікросхему постійної пам’'яті або виконати її перепрограмування.

== Оперативна пам'ять ==⏎
{{Приєднати до|Оперативна пам'ять|дата=травень 2014}}
Оперативна пам'ять (ОЗП – — оперативний запам'ятовуючвальний пристрій, або RAM –  — {{lang-en|Random Access Memory  }} — пам'ять із довільним доступом) – — швидкодіюча пам'ять, призначена для запису, зберігання та читання інформації у процесі її обробки. Вона розміщена на системній платі і розділена на окремі комірки, кожна з яких має унікальне ім’'я (адресу). Процесор у будь-який момент часу може звернутися до будь-якої комірки оперативної пам’'яті для зчитування або запису даних.

Ємність оперативної пам’'яті становить від кількох сотень мегабайтів до кількох гігабайтів. Для сучасної оперативної пам’'яті швидкість обміну даними між нею і процесором – — понад 10 гігабітів за секунду.

Для підвищення швидкості обміну даними між процесором і оперативною пам’'яттю використовують кеш-пам’'ять (англ. {{lang-en|cache memory –}} — пам’'ять про запас). У ній робиться своєрідний запас даних, до яких може звернутися процесор під час подальшої роботи.

Вона має значно більшу швидкість обміну даними з процесором порівняно з оперативною пам’'яттю.

Розрізняють кеш-пам’'ять першого рівня (ємність 32 кілобайти), другого рівня (ємність 6 мегабайтів і більше) і третього рівня (ємність більше 8 мегабайтів). Кеш-пам’'ять першого і другого рівня розміщують у складі мікросхеми процесора, третього рівня, як правило, – — на системній платі.
⏎
⏎
{{Ізольована стаття|сирота1без джерел}}