Difference between revisions 27551014 and 27551017 on ukwiki

'''Жінки у розвитку''' ({{lang-en|Women in development (WID)}}) — це підхід до проектів розвитку, що з’явився в 1960-х роках, який закликає розглянути жіночі проблеми в проектах розвитку. Це інтеграція жінок у світову економіку шляхом покращення їх статусу та сприяння загальному розвитку. Пізніше підхід щодо [[Гендер і розвиток|Гендеру та розвитку]] (ГІР) запропонував більше акцентувати увагу на гендерних відносинах, а не бачити проблеми жінок у відриві {{sfn|Van Marle|2006|p=125}}.


== Концепція ==
В Африці одним з перших, хто визнав важливість жінок у сільському господарстві, був {{нп|Герман Бауман||en|Hermann Baumann (social anthropologist)}} в 1928 році, з його класичною статтею «Розділ праці за африканською культурою мотики» ({{lang-en|The Division of Work According to African Hoe Culture}}). Kaberry опублікував дослідження, яке цитується про жінок у [[Камерун]]і в 1952 році, і емпіричні дані про чоловічу та жіночу діяльність були задокументовані в нігерійських какао-фермерах, опублікованих у 1956 році ''Galletti'', ''Baldwin'' та ''Dina''. {{sfn|Martin|1991|p=200}} Піонерська роль {{нп|Естер Босеруп||en|Ester Boserup}} в ролі економічного розвитку привернула більше уваги до важливості ролі жінок у аграрній економіці та недостатнього узгодження проектів розвитку з цією реальністю.{{sfn|Shifting views...}} У передмові до своєї книги Босеруп писала, що «у величезній та постійно зростаючій літературі про економічний розвиток роздуми щодо конкретних проблем жінки мало і далеко» {{sfn|Bolles|1999|p=23}}. Вона показала, що жінки часто виконували більше половини сільськогосподарських робіт, в одному випадку - близько 80%, і що вони також відігравали важливу роль у торгівлі.{{sfn|Martin|1991|p=200}}

В інших країнах жінки сильно зайняті. За даними перепису населення 1971 року в Індії, жінки становили 48,2% населення, але лише 13% економічної активності. Жінки були виключені з багатьох видів офіційної роботи, тому 94% жіночої робочої сили зайнято в неорганізованому секторі, зайнятому в сільському господарстві, агролісовому господарстві, рибному господарстві, ремеслі тощо.{{sfn|Pattnaik|1996|p=42}} З ростом обізнаності з жіночими питаннями, у 1970-х розробники планували намагатися краще інтегрувати жінок у свої проекти, щоб зробити їх більш продуктивними {{sfn|Shifting views...}} . Підхід WID спочатку прийняв існуючі соціальні структури в країні-реципієнті та розглядав, як краще інтегрувати жінок до існуючих ініціатив розвитку.{{sfn|Taylor|1999|p=15}}Безпосередньою метою було підвищення продуктивності та заробітку жінок. {{sfn|Campillo|p=34}}

== Діяльність ==
[[Програма розвитку ООН|Програма розвитку ООН (ПРООН)]] створила спеціальний відділ для жінок у розвитку, пропагуючи конкретні дії для забезпечення участі жінок у проектах ПРООН {{sfn|Agrawal|Aggarwal|1996|p=371}}. Документ Організації Об'єднаних Націй про Міжнародну стратегію розвитку третього десятиліття розвитку ООН, виданий у 1980 р., визнав низку проблем «Жінки у розвитку». Вона закликала жінок грати активну роль у всіх секторах та на всіх рівнях Програми дій, прийнятої Всесвітньою конференцією Десятиліття ООН для жінок, як агентів, так і бенефіціарів. Політика в галузі [[Індустріалізація|індустріалізації]], продовольства та сільського господарства, науки і техніки та соціального розвитку повинна включати жіночу стать {{sfn|Joekes|1990|pp=147ff}}.

У звіті Центру розвитку ОЕСР за 1985 рік було досліджено широкий зразок проектів розвитку, спрямованих на жінок. Він зробив висновок, що багато хто був занадто орієнтований на добробут. У ньому сказано, що «майбутні проекти повинні уникати підходу до економіки вдома та зосереджуватись на заходах, що приносять дохід, які мають відношення та корисні для жінок-учасниць». Він також відзначив брак інформації про ролі та діяльність жінок та закликав до розширення досліджень як вкладів у проекти розвитку.{{sfn|Weekes-Vagliani|1985|pp=52ff}}

{{нп|Гарвардська аналітична структура||en|Harvard Analytical Framework}} намагалася вирішити ці проблеми. Структура бере свій початок у 1980 році з проханням до [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]] про підготовку [[Світовий банк|Світового банку]] з питань WID. Джеймс Остін, який був добре відомий навчанням з методичних випадків у [[Гарвард]]і, очолював команду з трьома жінками, досвідченими у роботі з WID: [[Кетрін Оверхолт]], Мері Андерсон та Кетлін Хмар. Вони стали називатися «Гарвардською командою».{{sfn|Moser|2002|p=174}}Структури були розроблені {{нп|Гарвардським інститутом міжнародного розвитку у співпраці||en|Harvard Institute for International Development}} з офісом WID [[USAID]], і вперше був описаний у 1984 році [[Кетрін Оверхолт]] та іншими. Це було одним із самих ранніх подібних структур.{{sfn|Ochola|Sanginga|Bekalo|2010|pp=238–239}} Вихідним пунктом для цієї основи було припущення, що для проектів допомоги в розвитку має економічний сенс виділяти ресурси жінкам, а також чоловікам, що зробить розвиток більш ефективним - позиція, названа «підходом до ефективності».{{sfn|Gender Analysis...}}

У листопаді 1990 р. лідери країн  [[Асоціація регіонального співробітництва Південної Азії|Асоціації регіонального співробітництва Південної Азії]] (SAARC) схвалили рекомендації другої міністерської зустрічі SAARC «Жінки у розвитку», яка відбулася в червні 1990 р., Погодившись, що 1991–2000 рр. слід дотримуватися як «Десятиріччя SAARC дівчат». Було прийнято широке коло рекомендацій щодо покращення розвитку дівчат.{{sfn|Agrawal|Aggarwal|1996|p=210}}
== Критика ==
Обґрунтованість основних припущень підходу WID деякі критикують, а інші вважають, що він недостатньо розроблений.{{sfn|Ascher|2001|pp=89–90}}Остання група каже, що вона ігнорує більші соціальні процеси, які впливають на життя жінок та їх репродуктивну роль.{{sfn|Shifting views...}} Підхід не стосується першопричин гендерної нерівності. [16] Підхід щодо [[Гендер і розвиток|гендерних питань та розвитку]] (ГІР) у 1980-х роках намагався усунути проблему, використовуючи {{нп|гендерний аналіз||en|Gender analysis}} для розробки більш широкого погляду. {{sfn|Shifting views...}} Підхід більше стосується стосунків, способів участі чоловіків і жінок у процесах розвитку, а не суворої уваги до жіночих питань.{{sfn|Campillo|p=34}}

У статті 1988 року «Жінки в розвитку: визначення проблем» ({{lang-en|Women in Development: Defining the Issues}}) для [[Світовий банк|Світового банку]] Пол Коллер стверджував, що гендерно нейтральна державна політика може бути неадекватною, а для більш ефективного усунення проблем може знадобитися гендерна політика {{sfn|Collier|1988}}. Принаймні в деяких країнах жінки все активніше беруть участь у фінансовому бюджеті та управлінні, і після Пекінської конференції 1995 року щодо жінок спостерігається сплеск гендерного бюджетування {{sfn|D'Agostino|Levine|2010|pp=141ff}}.

== Див. також ==
*[[Жінки в червоному]]
*[[Жінки-підприємниці]]
*[[Жінки в бізнесі]]

== Література ==
 {{refbegin|35em}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=Gu0OnX2VIfgC&pg=PA371
 |title=Second historical survey of women's education in India, 1988–1994: present status, perspective plan, statistical indicators with a global view
 |first1=Suran |last1=Agrawal |first2=J. C. |last2=Aggarwal
 |publisher=Concept Publishing Company |year=1996
 |ISBN=81-7022-544-2}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=VvjQIVHqq3UC&pg=PA89
 |title=Guide to sustainable development and environmental policy
 |first=William |last=Ascher
 |publisher=Duke University Press |year=2001
 |ISBN=0-8223-2745-7}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=jcdhAZxMdNgC&pg=PA23
 |chapter=Theories of Women in Development in the Caribbean
 |first=A. Lynn |last=Bolles
 |title=Gender in Caribbean development: papers... ...
 |editor=Patricia Mohammed, Catherine Shepherd
 |publisher=Canoe |year=1999
 |ISBN=976-8125-55-1}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=Hff3MK6sMncC&pg=PA34
 |title=Gender Women And Development A Framework for IICA's Action in Latin America and the Caribbean
 |first=Fabiola |last=Campillo
 |publisher=IICA}}
*{{cite book|ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=SAe3XL68-xMC&printsec=frontcover
 |title=Women in Development: Defining the Issues'' 
 |publisher=World Bank
 |first=Paul |last=Collier
 |date=December 1988}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=dkOypf17LjgC&pg=PA141
 |title=Women in Public Administration: Theory and Practice
 |first1=Maria J |last1=D'Agostino |first2=Helisse |last2=Levine
 |publisher=Jones & Bartlett Learning |year=2010
 |ISBN=0-7637-7725-0}}
*{{cite web |ref={{harvid|Gender Analysis...}}
 |url=http://www.devtechsys.com/gender_integration_workshop/resources/review_of_gender_analysis_frameworks.pdf
 |title=Gender Analysis Frameworks
 |year=2008
 |publisher=USAID
 |accessdate=2011-06-09}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=msR0SGcs0sUC&pg=PA147
 |chapter=Excerpts on Women in Development: International Development Strategy for the Third United Nations Development Decade
 |title=Women in the world economy: an INSTRAW study
 |first=Susan P. |last=Joekes
 |publisher=Oxford University Press US |year=1990
 |ISBN=0-19-506315-5}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=OxInGcUOeLEC&pg=PA200
 |title=A Survey of Agricultural Economics Literature: Agriculture in economic development 1940s to 1990s
 |first=Lee R. |last=Martin
 |publisher=U of Minnesota Press |year=1991
 |ISBN=0-8166-1942-5}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=Wgcp4A4l5PsC&pg=PA174
 |title=Gender Planning and Development: Theory, Practice and Training
 |first=Caroline |last=Moser
 |publisher=Routledge |year=2002
 |ISBN=0-203-41194-3}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=WDLpYXhE9_UC&pg=PA238
 |title=Managing Natural Resources for Development in Africa
 |first1=Washington O. |last1=Ochola |first2=Pascal C. |last2=Sanginga |first3=Isaac |last3=Bekalo
 |publisher=IDRC
 |year=2010
 |ISBN=9966-792-09-0}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=-x1NFhy6HScC&pg=PA42
 |chapter=Women in Development
 |first=Avaya Kesari Parichha |last=Pattnaik
 |title	=Unorganised women labour in India
 |editor=S. N. Tripathy
 |publisher=Discovery Publishing House |year=1996
 |isbn=81-7141-325-0}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=_82sCWm_MbQC&pg=PA15
 |title=Gender mainstreaming in development planning: a reference manual for governments and other stakeholders
 |first=Viviene |last=Taylor
 |publisher=Commonwealth Secretariat |year=1999
 |ISBN=0-85092-592-4}}
*{{cite journal |ref={{harvid|Shifting views...}}
 |url=https://www.un.org/ecosocdev/geninfo/afrec/bpaper/boxseng.htm
 |title=Shifting views of women and development
 |journal=Africa Recovery
 |publisher=United Nations
 |volume=11 |date=April 1998
 |accessdate=2011-06-15}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=zbvFLBTaZS0C&pg=PA125
 |title=Sex, gender, becoming: post-apartheid reflections
 |first=Karin |last=Van Marle
 |publisher=PULP |year=2006
 |ISBN=0-9585097-5-1}}
*{{cite book |ref=harv
 |url=https://books.google.com/books?id=p8AcMcjp2OAC&pg=PA52
 |title=The Integration of Women in Development Projects
 |publisher=OECD Publishing
 |first=Winifred |last=Weekes-Vagliani
 |year=1985}}
{{refend}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
*{{ВП-портали|Економіка}}
[[Категорія: Жінки в бізнесі]]
[[Категорія:Міжнародні відносини]]⏎
[[Категорія:Економічний розвиток]]