Difference between revisions 31053066 and 31167362 on ukwiki

{{Жінки в суспільстві}}

'''Жінки у розвитку''' ({{lang-en|Women in development (WID)}}) — це підхід у руслі [[Гендерна політика|гендерної політики]] до проеєктів розвитку, що з’явився в 1960-х роках, який закликає розглянути [[Права жінок|жіночі проблеми]] в проеєктах розвитку. Це інтеграція жінок у світову економіку шляхом покращення їх статусу та сприяння загальному розвитку. Пізніше підхід щодо [[Гендер і розвиток|Гендеру та розвитку]] (ГІР) запропонував більше акцентувати увагу на гендерних відносинах, а не бачити проблеми жінок у відриві{{sfn|Van Marle|2006|p=125}}.
== Концепція ==
В Африці одним з перших, хто визнав важливість жінок у сільському господарстві, був {{нп|Герман Бауман||en|Hermann Baumann (social anthropologist)}} в 1928 році, з його класичною статтею «Розділ праці за африканською культурою мотики» ({{lang-en|The Division of Work According to African Hoe Culture}}). Kaberry опублікував дослідження, яке цитується про жінок у [[Камерун]]і в 1952 році, і емпіричні дані про чоловічу та жіночу діяльність були задокументовані в нігерійських какао-фермерах, опублікованих у 1956 році ''Galletti'', ''Baldwin'' та ''Dina''. {{sfn|Martin|1991|p=200}} Піонерська роль {{нп|Естер Босеруп||en|Ester Boserup}} в ролі економічного розвитку привернула більше уваги до важливості ролі жінок у аграрній економіці та недостатнього узгодження проеєктів розвитку з цією реальністю.{{sfn|Shifting views...}} У передмові до своєї книги Босеруп писала, що «у величезній та постійно зростаючій літературі про економічний розвиток роздуми щодо конкретних проблем жінки мало і далеко» {{sfn|Bolles|1999|p=23}}. Вона показала, що жінки часто виконували більше половини сільськогосподарських робіт, в одному випадку - близько 80%, і що вони також відігравали важливу роль у торгівлі.{{sfn|Martin|1991|p=200}}

В інших країнах жінки сильно зайняті. За даними перепису населення 1971 року в Індії, жінки становили 48,2% населення, але лише 13% економічної активності. Жінки були виключені з багатьох видів офіційної роботи, тому 94% жіночої робочої сили зайнято в неорганізованому секторі, зайнятому в сільському господарстві, агролісовому господарстві, рибному господарстві, ремеслі тощо.{{sfn|Pattnaik|1996|p=42}} З ростом обізнаності з жіночими питаннями, у 1970-х розробники планували намагатися краще інтегрувати жінок у свої проеєкти, щоб зробити їх більш продуктивними {{sfn|Shifting views...}} . Підхід WID спочатку прийняв існуючі соціальні структури в країні-реципієнті та розглядав, як краще інтегрувати жінок до існуючих ініціатив розвитку.{{sfn|Taylor|1999|p=15}}Безпосередньою метою було підвищення продуктивності та заробітку жінок. {{sfn|Campillo|p=34}}

== Діяльність ==
[[Програма розвитку ООН|Програма розвитку ООН (ПРООН)]] створила спеціальний відділ для жінок у розвитку, пропагуючи конкретні дії для забезпечення участі жінок у проеєктах ПРООН {{sfn|Agrawal|Aggarwal|1996|p=371}}. Документ Організації Об'єднаних Націй про Міжнародну стратегію розвитку третього десятиліття розвитку ООН, виданий у 1980 р., визнав низку проблем «Жінки у розвитку». Вона закликала жінок грати активну роль у всіх секторах та на всіх рівнях Програми дій, прийнятої Всесвітньою конференцією Десятиліття ООН для жінок, як агентів, так і бенефіціарів. Політика в галузі [[Індустріалізація|індустріалізації]], продовольства та сільського господарства, науки і техніки та соціального розвитку повинна включати жіночу стать {{sfn|Joekes|1990|pp=147ff}}.

У звіті Центру розвитку ОЕСР за 1985 рік було досліджено широкий зразок проеєктів розвитку, спрямованих на жінок. Він зробив висновок, що багато хто був занадто орієнтований на добробут. У ньому сказано, що «майбутні проеєкти повинні уникати підходу до економіки вдома та зосереджуватись на заходах, що приносять дохід, які мають відношення та корисні для жінок-учасниць». Він також відзначив брак інформації про ролі та діяльність жінок та закликав до розширення досліджень як вкладів у проеєкти розвитку.{{sfn|Weekes-Vagliani|1985|pp=52ff}}

{{нп|Гарвардська аналітична структура||en|Harvard Analytical Framework}} намагалася вирішити ці проблеми. Структура бере свій початок у 1980 році з проханням до [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]] про підготовку [[Світовий банк|Світового банку]] з питань WID. Джеймс Остін, який був добре відомий навчанням з методичних випадків у [[Гарвард]]і, очолював команду з трьома жінками, досвідченими у роботі з WID: [[Кетрін Оверхолт]], Мері Андерсон та Кетлін Хмар. Вони стали називатися «Гарвардською командою».{{sfn|Moser|2002|p=174}}Структури були розроблені {{нп|Гарвардським інститутом міжнародного розвитку у співпраці||en|Harvard Institute for International Development}} з офісом WID [[USAID]], і вперше був описаний у 1984 році [[Кетрін Оверхолт]] та іншими. Це було одним із самих ранніх подібних структур.{{sfn|Ochola|Sanginga|Bekalo|2010|pp=238–239}} Вихідним пунктом для цієї основи було припущення, що для проеєктів допомоги в розвитку має економічний сенс виділяти ресурси жінкам, а також чоловікам, що зробить розвиток більш ефективним - позиція, названа «підходом до ефективності».{{sfn|Gender Analysis...}}

(contracted; show full)[[Категорія:Жінки в бізнесі]]
[[Категорія:Міжнародні відносини]]
[[Категорія:Економічний розвиток]]
[[Категорія:Світова економіка]]
[[Категорія:Права жінок]]
[[Категорія:Влада]]
[[Категорія:Впроваджений фемінізм]]
[[Категорія:Гендерна політика]]