Revision 10155411 of "Користувач:Dr. Mikola Mark Michajlovski" on ukwiki

{{Письменник
 | Ім'я                = Dr. Mikola Mark /Michajlovski/
 | Оригінал імені      = 
 | Фото                = GetImage44444.jpeg
 | Ширина              = 200пкс
 | Підпис              = Київ, 2008 рік
 | Ім'я при народженні = 
 | Дата народження     = {{ДН|10|02|1959|вік}}
 | Місце народження    = [[Здолбунів]], [[Рівненська область]], [[Україна]]
 | Дата смерті         = 
 | Місце смерті        = 
 | Громадянство        = {{Прапорець|UKR}} [[Україна]]
 | Рід діяльності      =  письменник, науковець
}}
'''Микола Марк Михайловський''' ([[10 лютого]] [[1959]], [[Здолбунів]], [[Рівненська область]])&nbsp; — основоположник та засновник наукової філософії,  автор першого в світі підручника з наукової філософії, письменник. Літературно-науковий псевдонім Dr. Mikola Mark /Michajlovski/.<br />

'''"Вбий в собі хохла - стань Українцем"''' - Dr. Mikola Mark /Michajlovski/.

== Біографія ==


[[File:HA014208.jpg|100px|thumb|right|Вирізки з газет]]

Народився  в сім'ї  інтелігенції: мати - лікар, батько - вчитель, державний службовець; дід - бухгалтер, бабця - державний службовець.

У 1982 році закінчив [[Львівський державний медичний інститут]], за фахом&nbsp; — лікар-епідеміолог.<br />
Жив та працював у місті [[Радивилів]] (Червоноармійськ, Радзивилів) [[Рівненська область|Рівненської області]]. З 2001 року живе та працює у Києві та за межами України.<br />

Президент-академік Міжнародного наукового центру інтелектуального розвитку при ООН. Генеральний директор БПП "Марко" спілки Чорнобиль ''(зареєстровано в 1992 році).''<br />

Із 2006 року по 2009 рік завідувач епідеміологічним відділом Центральної санепідемстанції МОЗ України ''(за сумісництвом)''.

== Наукова філософія ==
[[File:Попередження.png|250px|thumb|right|Справедливе зауваження]]
[[File:Марк1(1).jpg|100px|thumb|right|Обкладинка книги "Інтелектуалізм"]]
Основоположник та засновник наукової філософії (розділ знань філософії на сучасному етапі розвитку людства сформований як постметафізика). Наукова філософія базується на теорії істини - взаємодія [[Матерія (фізика)|матерії]] та [[Свідомість|свідомості]] у всезагальному [[Буття|бутті]], з використанням [[Алгебра множин|алгебри множин]], [[Відношення порядку|теорії порядку]] та [[Теорія хаосу|хаосу]] ''(Нобелівські лауреати [[Пригожин Ілля Романович|Пригожин]] та Стінгерс)'', космічно-філософській науці ''([[Ціолковський|Ціолковський]], [[Вернадський Володимир Іванович|Вернадський]], [[Кондратюк Юрій Васильович|Кондратюк-Шаргей]], [[Корольов Сергій Павлович|Корольов]], Холодний, [[Янгель Михайло Кузьмич|Янгель]] тощо)''.

Микола Марк автор першого в світі підручника з наукової філософії ''(рік випуску - 2002)''. 

Автор монографії "Критика філософії" (2001 р.), в якій з позиції наукової філософії піддав критиці класичну донаукову філософію. Вважає, що є філософствування, класична або донаукова філософія (викладається тепер в університетах як наука) та наукова філософія. Висміює докторів філософії як псевдонауковців, бо філософія не є наукою з позиції [[Істина|істини]]. Полемізує з [[Богослів'я|теологією]]. Виводить поняття [[Всесвіт|Всесвіту]] та Абсолютної свідомості (Бога) як найвищого розвитку всезагальної [[Матерія (фізика)|матерії]] та [[Свідомість|свідомості]]. Поєднує [[Релігія|релігію]] та [[Наука|науку]].

Підручники та основні прації є в [[Російська державна бібліотека|Російській державній бібліотеці]], [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського]] та [[Бібліотека Конгресу|Бібліотеці Конгресу США]]. 

Автор монографії "Курс космічно-філософської науки" (2001 р.), в якій вивів космічну філософію [[Ціолковський Костянтин Едуардович|Ціолковського]] в ранг академічної науки, доповнивши вченням [[Вернадський Володимир Іванович|Вернадського]], [[Кондратюк Юрій Васильович|Кондратюка-Шаргея]] та ін.

Автор монографії "Теорія істини" (2000 р.), яка лягла в основу написання наукової філософії.

== Письменник ==
Як письменник опублікував три романи в методі актуалізму - "Хохляцький апокаліпсис" (1998 р.), "Мертві душі" (1999 р.), "Ешафот" (2000 р.). <br />
Про методу актуалізму написав монографію "Мій актуалізм та ми" (1999 р.). <br />
Найбільш популярний роман-актуалізм "Хохляцький апокаліпсис".

== Хохляцький апокаліпсис ==
Художньо публіцистичний роман, в якому на реальних фактах - в значній мірі на автобіографічних фактах - літературно висвітлюється морально-матеріальний занепад українського суспільства, деградація містечкового обивателя та метаморфозування його в декласового люмпена, вказуються причини зростання злочинності, критикується суть застійного млямляння дніпропетровських кланів тощо. Використовується літературна різноманітність реалістичного зображення дійсності, порівнюючи колишній соціалістичний шлях розвитку України з стабільним процвітанням європейської цивілізації. <br />
Більшість подій, описаних в романі, являються реальними - з фігуруючими під такими ж прізвищами реальними "героями". Описувані події відбувались у Києві, Львові, Рівному, Тернополі та деяких інших містах.<br />
Запроваджуючи книгу в життя, автор керувався схемою запровадження: "Як гартувалась сталь", "Сильні духом", "Архіпелаг ГУЛАГ".<br />
Роман виданий в 1998 році
== Цитати з "Хохляцький апокаліпсис" ==
{{цитата|''Наприклад банкір Ющенко, також мітячий у число дядь, за свої слова "Не всі німці ходять до церкви, навіть не кожен німець вірить у Бога, але кожен німець довіряє Дойчбанку" незаслужено газетою [[Експрес (газета)|"Експерс"]] назвався генієм. Перебільшила преса, видно забула ті кричущі факти, ща саме подібні такому "генію" банкіри повикрадали останні заощадження бідноти в Ощадбанках, направо-наліво розтицяли та пристроїли серед своїх державні кредити з фондів цільового кредитування, були поплічниками Ранішеобраного Президента в довготримвалому "реформуванні" суспільства. Навіть коли доплюсувати до "геніальності" Ющенка запровадження ним національних грошей, створення "валютних коридорів", подальшу стабільність грошової одиниці України коштом систематичних невиплат заробленого народом, то з натяжкою вийде характеристика - талановитий лихвар періоду хижацького капіталізму, але аж ніяк не - геній''}}<br />

{{цитата|'''''Крах фактичної незалежності України – це секретна мрія багатьох російськомовних невігласів. Це їх марення, їхня релігія, зміст їхнього існування.'''''<br />
''Інтелігентний росіянин зрозуміє національне прагнення інтелігентного українця''.<br />
''Коли ні, то нехай собі уявить, що на його Росію знову напали татари. На дві непримиренні частини розкололи православну віру (тепер таке утворилось на Україні), перестали поширювати книги рідною мовою, поступово заполонили телевізійний, радіо-, відео простір, повсемісно почали доказувати, що корінна мова – це мова бидла, холопів, селян (інтелігенцію вони всю винищили давніше). Страшно, правда? Не піддається ніякій уяві?''<br />
''А це, зрозумійте, я, українець, маю у своїй де-юре незалежній державі. Нонсенс, правда? Ніде в світі такого немає.''}}<br />
{{цитата|''...[[Солженіцин Олександр Ісайович|Солженіцина]] поважаєте? І я поважаю. Що він тепер пропонує, ви вже мабуть читали? Так от! Він пропонує нам - трьом братнім слов'янським народам (українцям, білорусам, росіянам) утворити одну державу. Разом жити, мати спільні гроші, одинакові паспорти - ну все щоб було разом. Я за! А ви? Погоджуйтесь! Я йому відразу й написав, що я і мій товариш Левко Левицький, згідні об'єднатись і підтримуємо його почин. Ми вкупі зі своїм народом всі почини підтримуємо. Правда, нас часто не питають, чи ми згідні, але ми всеодно все підтримуємо. От і тепер Солженіцин не спитав, а ми відразу - "єсть!". Ми ж колишні царськопіддані, потім піонери-ленінці, а у них "Всегда готов!". От і у нас - "Відразу підтримуємо!" Так от, підтримуємо ми вашу ініціативу, господін Солженіцин, теперішній мешканець Американських штатів, бо відразу ми з Льовою уявили собі наше радісне спільне життя. І ви уявляйте!<br />
''Розквітає стольний град нашої держави Київ. Цвітуть каштани. Ще поважніше тече Дніпро. З пам'ятника всміхаються Кий, Щек, Хорив і Либідь. Всім радісно. Кругом по всій державі лунає древня українська мова. Прапор з найдавнішим гербом наших народів - тризубом Володимира Великого, тріпотить у вишині над новозбудованим палацом в центрі Хрещатика. Мати руських міст, наша столиця Київ, як і в давні часи стала столицею землі від Балтійського та Білого морів аж до Чорного. Як і в давнину, обмінні пункти міняють валюту лише на гривні з гербом-тризубом. Спільна економіка,спільна, ще з часів Київської Русі, культура. Москва, як і колись, підпорядкована Києву. Все відновилося, як і тисячу з гаком років тому. Вулицями міст нашої союзної держави ходять щасливі українці, росіяни, білоруси і всі національні меншини. Все чудово!''''<br />
''Які ж ви геніальні, господін Солженіцин, в своєму бажанні. Ми з Льовою відразу з вами погодилиь і зичимо всього найкращого. А ви? Ви, шановні земляки, згідні з нами? Ви також згідні, господа пізніші нащадки Київської Русі, з берегів Волги, Лєни і озера Байкал. Думаю, що й ви будете згідні, адже Солженіцин ваш земляк і ваш письменник. Так, що вперед об'єднуймось!...<br />
...''Хіба у нас є хтось такий навіжений шовіністично, як у них Жириновський і той лисий в кепочці. Немає. А в них є. Льова дивується, як на такому фоні міг появитися такий мудрець, як господін Солженіцин. Як йому вдалось ідею добровільного об'єднання висунути, адже Жириновський пропонував все силою загарбати і зробити Київську губернію в складі Федерації з Москвою на чолі. Ніби не Києву 1500 років з гаком, а Москві. Вистачить, що [[Андрій Боголюбський]] попалив наші церкви і ікони покрав. Думаєте забули? Ви навіть орла візантійського собі за герб вкрали і буцім-то патріарх лише у вас сидить. Думаєте, забули? Ми-то з вами по-людськи, по-братськи, як і має бути. Гетьман [[Петро Конашевич-Сагайдачний|Конашевич-Сагайдачний]] з козаками не спалив беззахисну Москву, ікони назад не позабирали. Пошкодували! Гетьман [[Іван Виговський|Виговський]], після того, як ваші атамани-генерали обгадились під Конотопом, не пішов на вас, ослаблених, з навалою козаків і ляхів. Пожалів братів менших. А ви? Севастополь вимагаєте, Крим бажаєте. Якщо ми віддамо, то [[Іван Мазепа|Мазепа]] і [[Бандера Степан Андрійович|Бандера]] в могилах перевернуться, [[Богдан Хмельницький|Хмельницький]] з коня, того, що біля [[Софійський собор (Київ)|Софії]] стоїть, злетить і булавою направо-наліво почне гамселити. Не пробачить! Вистачить, що ви вже раз його надурили. Замість братньої спільноти нас в кабалу втягнули, царів-сатрапів і царицьок-курв на шию накинули. Січ розігнали. Натомість свою на Кубані розширили. Лише наша вам заважала''....}} <br />
{{цитата|''Шановні брати-росіяни, поверніть хоча би те, що ви у нас на протязі цього століття вкрали й ми вам пробачимо, мало того, так ще й об’єднаємося у слов’янську конфедерацію трьох братніх руських народів. На скоєне зло відповідають не бажанням, до добра завжди тягнуться. Сотворіть нам добро – притягніть до публічної відповідальності царів-сатрапів, ленінців- сталінців, брежнєвців-горбачовців, а ми, натомість, потягнемося до вас, повіримо вам, адже ми не сліпі націоналісти, ми патріоти-прагматики.''}}<br />
{{цитата|''Раніше описуючи стиль проживання сусідніх народів, я не мав на меті принизити чиюсь національну гідність.  Старався лише тим описом показати існування в природі своєрідного «місцеперебування» кожного народу, адже народи – як люди: один працьовитіший, другий розумніший, третій хитріший, четвертий бойовитіший і так далі. Росіяни нічим не гірші від нас (в деякій мірі, думаю, що ще й кращі), але так для них історично склалось, що приєднані до їхньої федерації чукчі, башкири, мордва, якути, калмики і тому подібні азіатські народи відтягнули їх з передового «місцеперебування» у заключну частину середини (з одного боку чимось збагатили, з іншого – щось забрали), тому то й відлякує мене, як європейця, перспектива приєднання мого народу до Російської федерації.''}}<br /> 
'''"Останнє слово братви:"'''
{{цитата|''...Стосовно націоналізмів, комунізмів та решти "-ізмів", то тут автор молодець, вірно все затіяв, так і було потрібно. Щоб гризлись, щоб кусались, один поперед одного глотки дерли, кулаками розмахували і за волосся друг дружку хапали. А ми, в той час, тихенько все своє (через підставних бариг) собі до "общака" позапихуємо. Схаменуться - буде пізно, а оглянуться - під нашу дудку давно вже всі виплясують. Хто гопака, хто лезгінку (чи ще там щось), нам всерівно, адже ми - інтернаціоналісти, а не козли "занаціоналізовані"... 
...''Ніякої війни зараз немає. Нашою перемогою давно закінчилась війна. Спіть спокійно''...}}
{{цитата|''...В кожній державі існує злочиність, таке життя - від цього нікуди не дінишся. Сама держава не повинна бути злочинною і до штурвала влади не повинні приходити кримінальні авторитети. В протилежному випадку димократія перетворюється в "бандократію". Тільки в решті-решт, такий "бєзпредєл" всім нам, і авторитетам в тому числі, вийде боком. Це як в лісі: мають бути і вовки, і зайці. А ще повинен бути лісничий, який би за цим всім слідкував. Коли вовків стане забагато, то пропадуть зайці й почнеться гризня, в якій може загинути сам господар...''}} 

== Твори ==
* Микола Марк (Михайловський). Хохляцький апокаліпсис. Художня публіцистика, оформлена в роман-хроніку. - К., 1998.
* Микола Марк (Михайловський). Інтелектуалізм: Науково-філософське осмислення. - К., 2001. 
* Микола Марк (Михайловський). Мій актуалізм і ми . – К., 2001. 
* Микола Марк (Михайловський). Ешафот/Sсаffоld: Актуалістичний роман-сповідь. - Б. м., 2001. 
* Микола Марк (Михайловський). Курс космічно-філософської науки (науково-космічної філософії)/The Course cosmic-philosophical science (scientifically-cosmic philosophy). - К., 2002. 
* Микола Марк (Михайловський). Наукова філософія. - К., 2002.

==Ресурси мережі==

* [http://www.rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=006913 Автор книги «Хохляцький апокаліпсис» був у СІЗО]
* [http://archive.kontrakty.ua/gc/2004/18/58-khuligantstvo-i-romantika.html?lang=ua Мера судять за розбій]
* [http://searchworks.stanford.edu/?f%5Baccess_facet%5D%5B%5D=At+the+Library&q=%22Mark%2C+Mykola.%22&search_field=search_author Stanford University]
* [http://www.worldcat.org/wcidentities/lccn-n99-46256 Worldcat]
* [http://lccn.loc.gov/98225780 The Library of Congress USA]
* [http://blogs.korrespondent.net/users/blog/mark042081/a63293 Корреспондент нет]