Revision 10300591 of "Семанюк Микола" on ukwiki

{{Картка:Лідер
| ім'я              = Семанюк Микола Олексійович
| жінка             = 
| зображення        = Семанюк Микола.JPG.jpg
| розмір_зображення = 250px
| зображення_підпис =  
| посада            = [[Голова осередку Народного Руху України в с.Клубівці]]
| початок_терміну   =  [[квітень]] [[1990]]
| кінець_терміну    =  [[серпень]] [[2011]]
| прем'єр-міністр   =
| попередник        = 
| дата_народження   = {{ДН|20|09|1947}}
| місце_народження  = в [[с.Клубівці]] [[Тисменицький район]] [[Івано-Франківська область]]
| дата_смерті       = {{ДС|30|08|2011}}(64 роки)
| місце_смерті      =
| громадянство      = {{s| {{UKR}}}}
| виборчий_округ    =
| національність    = [[Українці|українець]]
| дружина           = [[Семанюк Марія Іванівна]]
| чоловік           =
| діти              = [[Семанюк Іван Миколайович|Іван]] та [[Семанюк Петро Миколайович|Петро]]
| родичі            =
| професія          =
| релігія           = [[Українська Греко-Католицька Церква]]
| особистий підпис  =
| нагороди          =
| партія            = [[Файл:NRU flag.jpg|20px]] [[Народний Рух України]]
}}

== Біографія ==
Народився 20 вересня 1947 року в с. [[Клубівці]] [[Тисменицький район|Тисменицького району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]].

Закінчив Клубівецьку восьмирічну школу. Поступив на навчання в Брошнівське професійне технічне училище, після якого навчався в Надвірнянському автомобільному технікумі.

== Діяльність ==
Коли в Україні почалась перебудова, активно включився в боротьбу за Незалежність України. Був членом товариства української мови імені Т.Шевченка в місті Івано-Франківську. В рідному селі був головою і одним із організаторів створення осередку Народного Руху України.

17 грудня 1990 року (ще за совєтської власті)в селі Клубівці з ініціативи Миколи Семанюка та групи однодумців був організований мітинг за легалізацію УГКЦ, на якому одноголосно було прийнято рішення про визнання в Селі Клубівці єдиної Греко-Католицької Церкви.

Коли совєтські війська почали придушувати національний рух Литви «САЮДІС», Микола Олексійович одноосібно надіслав телеграму Горбачову: «Геть руки від Литви!», висловлюючи солідарність в боротьбі за Незалежність з братнім литовським народом.

1 грудня 1991 року очолював групу спостерігачів з Тисменицького районного Руху на референдум про підтвердження акту про Незалежність України в Кіровоградській області.

Завдяки його інтузіазму і групі однодумців в селі Клубівці було встановлено меморіальний хрест в урочищі Фальчі; відновлено могилу борцям за Незалежність України, яку знищили московсько-большовицькі окупанти; заново відбудована каплиця по вулиці Т.Шевченка; в клубівецькому лісі, на місці загибелі повстанців УПА встановлено пам'ятний хрест і відновлено криївку, яку в селі називають бункер.
[[Категорія:уродженці Тисменицького району]]
[[Категорія:громадські діячі]]
{{Ізольована стаття}}
{{без джерел}}