Revision 19090473 of "Лещенко Григорій Володимирович" on ukwiki

Лещенко Григорій Володимирович (30 вересня 1910 — 12 березня 1967 р., Чернігів) —  невропатолог, психолог, корекційний педагог.

=== '''Біографія''' ===
Народився 30 вересня 1910 року в Чернігові в сім'ї священника. У віці 8 років вступив до чоловічої чернігівської гімназії.  У 1927 році, по закінченні гімназії, вступив на  медичний факультет Університету св. Володимира. Ще студентом Лещенко захопився невропатологією і психіатрією, займався експериментальними дослідженнями функцій спинного і головного мозку. По закінченні університету в 1933 році деякий час працював лікарем, а з 1935 року медичним чиновником в Санкт-Петербурзі. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Крушельницькою Ольгою Петрівною, яка працювала медсестрою. В 1937 у них народився син Микола, а в березні 1939 році донька Марія. 

В 1941 році був призваний до військ СРСР як польовий лікар. В 1945 році Григорій Володимирович повертається додому і з серпня цього ж року працює в петербурзької лікарні Св. Миколая Чудотворця для душевнохворих, де проходить шлях від ординатора до директора лікарні і готує дисертацію на ступінь доктора медицини «Про поєднання систем великих півкуль». У 1952 р. Г. В. Лещенко створив за власним проектом першу в СРСР школу-лікарню для дітей з відхиленнями у розвитку. Завідує кафедрою судової медицини та психіатрії Російського юридичного інституту. 

=== '''Останні роки життя''' ===
Г. В. Лещенко помирає від серцевого нападу 12 березня 1967 року. Похований в Чернігові .

=== '''Внесок у розвиток вітчизняної медицини, психології, педагогіки''' ===
Важливим етапом у розвитку вивчення розумово відсталих дітей став вихід у 1947 році фундаментальної праці Г. В. Лещенка «Антропологічні основи виховання. Порівняльна психологія нормальних і ненормальних дітей». Г. В. Лещенко вів активну діяльність, присвячену допомоги дітям з відхиленнями у розвитку. Багаторічний досвід роботи в школі-лікарні для ненормальних дітей, створеної Г. В. Лещенком в 1952 році, дозволив йому глибоко науково висвітлити проблеми розвитку дитини з відхиленнями. В роботі є численні вказівки на те, що вона продовжує традиції педагогічної антропології К. Д. Ушинського. 

Однак головним предметом вивчення Г. В. Лещенка були розумово відсталі діти. У своїй праці Г. В. Лещенко підійшов до вивчення дитини з відхиленнями у розвитку з позицій комплексного підходу, спираючись на антропологічний напрямок у педагогіці, закладене в Росії К. Д. Ушинським. Шляхи розвитку дитини з відхиленнями Г. В. Лещенко розглядав з гуманістичних позицій, цілісно, стверджуючи необхідність глибокого вивчення фізіологічної, психологічної і соціальної природи людини з метою знайти там ще невикористані можливості для виховання.