'''Гуналі Олександр Павлович''' {{ДН|27|6|1900}} — {{ДС|30|7|1986}}<ref> Сторінку підготовано за матеріалами В. Є. Борейка [http://www.ecoethics.ru/old/b42/]</ref>
О. П. Гуналі народився 27 червня 1900 р. в [[Сімферополь|Сімферополі]] у дворянській сім'ї, що дала багатьох знаменитих людей — революціонерку [[Перовська Софія Львівна|Софію Перовську]], графа Бориса Перовського — вихователя майбутнього російського царя Олександра III, графа Льва Перовського, міністра внутрішніх справ та уділів Російської імперії, а також кількох героїв Вітчизняної війни 1812 р. і членів декабристських організацій. Мати О. Гуналі — слухачка фельдшерських курсів і батько — службовець Сімферопольського повітового земства володіли в Сімферопольському повіті маєтком «Хан-Елі» в 100 тисяч десятин, який славився у всьому Криму чудовими яблуками.
Закінчивши реальне училище, О. Гуналі поступив на агрономічний факультет Таврійського університету, активно діяв при тимчасовому Кримському уряді.
У червні 1919 р. Олександра мобілізували в білу армію Денікіна, де він служив по листопад 1919 р. Відомо також, що будучи студентом, він брав участь в соціал-демократичному русі, співчував меншовикам. Закінчив університет в 1923 р. з кваліфікацією вченого-агронома. З червня 1922 р. Олександр Павлович призначається заступником директора Кримського заповідника, а з червня 1925 р. його переводять на цю ж посаду до Кавказького заповідника.
В обох заповідниках на долю Олександра Павловича випав найважчий період — організаційний. Необхідно було влаштувати побут співробітників, займатися боротьбою з браконьєрством, налагодити наукову роботу. У Кавказькому він організовував кілька експедицій по виявленню зубрів, але на жаль, їх на той час вже повністю вибили браконьєри.
У 1929 р. О. П. Гуналі запрошують до [[Асканія-Нова (заповідник)|Асканії-Нова]], де він стає завідувачем зоопарком, а з кінця 1931 р. — завідувачем відділу акліматизації інституту гібридизації «Асканія-Нова». У січні 1933 р. бере участь у роботі першого Всесоюзного з'їзду з охорони природи в Москві.
Працюючи в Асканії-Нова, він починає проводити активну роботу по збереженню коня Пржевальського. Будучи надзвичайно працелюбною людиною, він не любив писати, і тому багато з його розробок і спостережень так і не було опубліковано.
Вночі 26 жовтня 1933 р. на своїй квартирі в Асканії-Нова О. П. Гуналі був заарештований ДПУ і доставлений в Дніпропетровськ.
Начальник II відділу ЕКО Дніпропетровського облДПУ Лам і його помічник Винокур зробили з Гуналі одну з центральних фігур «Асканійської контрреволюційної організації», яку О. П. Гуналі нібито очолив у 1933 р. після від'їзду В. Станчинського із заповідника до Харкова. «У зв'язку з існуючими відомостями про майбутній приїзд в Асканію-Нова Ворошилова і Будьонного, мною було отримано згоду від члена організації колишнього офіцера Пальцева на вчинення теракту на Ворошилова …»<sup>Архів СБ України …</sup>.
У середині 20-х років, як свідчать матеріали «справи», Олександр Павлович уже затримувався ДПУ в Скадовську разом із групою студентів-біологів та професорів, які вирішили обстежити пташині колонії на островах. Але незабаром був випущений.
Цього разу вийшло інакше. Судової трійкою при Колегії ДПУ УСРР від 24 лютого 1934 р. Олександр Павлович отримав 10 років виправних трудтаборів. У 1935 р. новий директор Інституту Асканія-Нова, лисенковець О. О. Нурінов в статті з характерним заголовком «Вище класову пильність у науці», писав<ref>Нуринов А. А. Выше классовую бдительность в науке // Гибридизация и акклиматизация животных / Тр. НИИ гибридизации и акклиматизации сельскохоз. животных Аскания-Нова. — 1935. — Т. 2. — С. 5-10</ref>:
<blockquote>… Чистка партії вказала і на те, що в друкованих працях Інституту протягати шкідливі теорії, зокрема, навіть в № 1 Трудів Інституту, виданому в 1934 р ., було поміщено по суті контрреволюційну статтю Станчинського («Теоретичні основи акліматизації тварин»), а сам Станчинський і його учні — Гуналі і Нікольський — зводилися в роль передових радянських вчених. Все це зараз викорчувати з Інституту "(Нурінов, 1935)</blockquote>
Термін свій О. П. Гуналі відбував в Кемеровській області — в Маріїнських таборах Сиблагу старшим зоотехніком радгоспів.
Олександр Павлович відсидів повний термін і був звільнений 26 жовтня 1943 р., однак повертатися за Уральський хребет не мав права, і був закріплений вільнонайманим — старшим зоотехніком за Антибеським радгоспом Сиблагу. Працював Гуналі по-ударному, за що став просуватися по службі (через рік — начальник частини тваринництва цього радгоспу), неодноразово нагороджувався дирекцією радгоспу грошовими преміями, а Головвиставкомом ВСХВ в 1954 р. — великою срібною медаллю.
2 листопада 1957 р. ухвалою судової колегії у кримінальних справах Верховного Суду УРСР О. П. Гуналі, як і інші асканійці, був реабілітований «за недоведеністю в їх діях складу злочину».
У 1977 р. Олександр Павлович з Бузулука, де довгий час жив, переїжджає до своїх родичів у Запоріжжі. Перебуваючи на пенсії, весь свій час віддавав складання картотеки коней Пржевальського, що живуть у заповідниках і зоопарках світу, розкривши підтасування в роботах деяких радянських вчених, що займалися конем Пржевальського. Він розробив рекомендації з порятунку чистокровного асканійського табуна, і розіслав ці документи за багатьма адресами.
Помер О. П. Гуналі 30 липня 1986 р. в Запоріжжі.
== Література ==
* Архів СБ України, спр. № ГТ-8066.
* Аскания-Нова — степной заповедник Украины. — М.: Госиздат, 1923.
* Борейко В. Трагедия в Аскании-Нова // Радянська Україна. — 1991, 25 травня.
* Борейко В. Е. Аскания-Нова: тяжкие версты истории (1826–993). — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1994. — 157 с.
* Кременской А., 1985. Аскания, моя Аскания… // Черные пески. — М.: Сов. Россия, 1985. — С. 193–224.
* Молчанов В. А что там, за горами? — Краснодар: Краснодар. кн. изд-во, 1985. — 206 с.
* Розанов М. П. Зоологическая экспедиция Главнауки в Кавказский заповедник // Охрана природы. — 1928. — С. 13-19.
* Степной заповедник Чапли — Аскания-Нова. — М.-Л.: Госиздат, 1928.
== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Уродженці Сімферополя]]
[[Категорія:Українські екологи]]
[[Категорія:Українські зоологи]]
[[Категорія:Українські теріологи]]
[[Категорія:Охорона природи]]
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
This site is not affiliated with or endorsed in any way by the Wikimedia Foundation or any of its affiliates. In fact, we fucking despise them.
|
