Revision 27781579 of "Галаган Володимир Дмитрович" on ukwiki

{{Військовик2
| ім'я                = Галаган Володимир Дмитрович
| оригінал імені      =
| портрет             = Галаган Володимир Дмитрович.jpg
| ім'я при народженні =
| дата народження     = 17.4.1970
| місце народження    = [[Одеса]]
| дата смерті         = 14.6.2018
| місце смерті        = 
| причина смерті      = 
| прізвисько          = «Душман»
| країна              = {{UKR}}
| вид збройних сил    =
| рід військ          =
| роки служби         =
| звання              = {{Ранг|країна=Україна|звання=Солдат}}
| формування          = {{УДА|2}}
| командування        =
{{Командувач рядок 0|''???—2018''|''{{8 ОБ УДА|2}}, заступник командира''}}
| битви               = [[Війна в Афганістані (1979—1989)]]<br/>[[Війна на сході України]]
* [[Бої за Піски]]
* [[Бої за Широкине]]
| нагороди            = {{Народний Герой України}} {{Медаль «За жертовність і любов до України» (УПЦ КП)}}
| університет         =
| signature           =
| інше                =
}}
{{Однофамільці|Галаган}}
'''Володи́мир Дми́трович Галага́н''' ({{ДН|17|4|1970}}&nbsp;— {{ДС|14|6|2018}})&nbsp;— вояк-доброволець [[Правий сектор|«Правого сектора»]], заступник командира [[8-й окремий батальйон УДА «Аратта»|8 ОБ «Аратта» УДА]], учасник російсько-української війни.

== Життєпис ==
Народився 1970 року в місті Одеса. Учасник війни в Афганістані; до 1990 року служив у морській піхоті в Севастополі. Займався обладнанням котельних, теплопунктів.

Після окупації Криму ходив у військкомат, але через вік його не взяли. Коли в Одесі почали діяльність проросійські колаборанти, прийшов у місцевий осередок «Правого сектора»; доброволець, командир 1-ї роти, заступник командира батальйону 8 ОБ «Аратта» УДА. На фронті з серпня 2014 року, воював у Пісках (позиція «Небо»), під Маріуполем&nbsp;— Водяне, Широкине, Гнутове; неодноразово виконував завдання із розвідки у «сірій зоні».

20 лютого 2016 року поблизу Широкиного разом з бійцями 54-ї бригади провів успішну операцію, в результаті якої було полонено 8 терористів і 3 знищено. За 4 роки на передовій переніс 11 поранень і контузій, зазнав травми хребта, витягуючи на собі побратима.

Засновник та керівник ГО «Аратта-Одеса». Після травмування хребта та лікування у різних медичних закладах, в лікарні Дніпра діагностували онкологічне захворювання хребта; лікувався в Київському центрі раку, по тому у Одесі, проходив курс хіміотерапії. Помер 14 червня 2018 року в реанімації одеської лікарні.

17 липня 2018-го після прощання в Одеському будинку офіцерів похований на Західному кладовищі, Алея Героїв.

Без Володимира лишилась дружина, дві доньки, син 1995&nbsp;р.н. (також служить в УДА), і онук.

== Нагороди та вшанування ==
* Народний Герой України (16.12.2017)
* медалі «За жертовність і любов до України»
* «За оборону Донбасу»
* «За оборону Маріуполя»
* «За мужність та добровольчий чин»
* відзнаки «Лицарський хрест родини Мазеп»
* «За оборону рідної держави»
* почесний знак «Маріуполь. Відстояли&nbsp;— Перемогли»

== Джерела ==
* [http://memorybook.org.ua/4/galagan.htm Галаган Володимир Дмитрович] // ''[[Книга пам'яті полеглих за Україну|Книга пам'яті]]''
{{Учасники РУВ}}
[[Категорія:Учасники Афганської війни (1979—1989)]]
[[Категорія:Уродженці Одеси]]
[[Категорія:Поховані в Одесі]]