'''Надмалі підводні човни типу «Трито́н»''' — групові підводні засоби руху (носії) [[Морські котики (спецназ)|розвідників-водолазів]], призначені для прихованої доставки, висадк і повернення назад [[водолаз]]ів, постановки [[Морська міна|мін]], здійснення підводного патрулювання, пошуку і знищення підводних диверсантів противника, огляду підводних об'єктів і корпусів [[Корабель|кораблів]]<ref name="PL">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Вітчизняні підводні човни. Проектування і будівництво. |оригінал = Отечественные подводные лодки. Проектирование и строительство. {{ref-ru}} |посилання = |видання = Під ред. акад. РАН В. М. Пашина |відповідальний = |місце = Санкт-Петербург |видавництво = ЦНИИ им. акад. Крилова |рік = 2004 |том = |сторінки = 408–409 |сторінок = 419 |isbn = 5-900703-83-5}}</ref><ref name="RN">{{книга |автор = |частина = |заголовок = Озброєння і військова техніка Росії |оригінал = Вооружение и военная техника России {{ref-ru}}{{ref-en}} |посилання = |видання = |відповідальний = |місце = Москва |видавництво = ООО «Военный парад» |рік = 2005 |том = |сторінки = 37 |сторінок = 207 |isbn = 5-7734-0011-1}}</ref>. Існує два основних проекти НМПЧ типу «Тритон»: '''«Тритон-1М»''' (екіпаж два водолази) і '''«Тритон-2»''' (екіпаж шість осіб). В обох проектах НМПЧ екіпажі (водолази) розміщуються у водопроникному відсіку, який у підводному положенні знаходиться під впливом [[тиск]]у забортної води, тому глибина їх занурення обмежена 40 метрами.
== Конструкція і тактико-технічні характеристики ==
«Тритон-1М» є апарат «мокрого» типу, два водолаза з індивідуальними дихальними апаратами знаходяться в заповненій водою проникною кабіні. Його корпус має також міцні непроникні обсяги: пульт управління в кабіні водія, акумуляторний і електромоторні відсіки. Транспортувальник може залишатися без руху на грунті до 10 діб. Він оснащений магнітним компасом, радіостанцією, гідроакустичної станцією, автоматичною системою руху за курсом.
== Історія проектування і будівництва ==
У 1966 році в Радянському Союзі були розпочаті роботи по створенню групових підводних носіїв (ДПН) типу «Тритон». Їх вели конструктори проектного бюро «Волна» під керівництвом Я. Є. Євграфова, а потім Е. С. Корсукова. У 1972-73 рр.. двомісний апарат «Тритон-1М» (проект 907) пройшов випробування, після чого почалося його серійне виробництво на Новоадміралтейском заводі (Ленінград). Всього було побудовано 32 одиниці.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Вітчизняні підводні човни. Проектування і будівництво. |оригінал = Отечественные подводные лодки. Проектирование и строительство. {{ref-ru}} |посилання = |видання = Під ред. акад. РАН В. М. Пашина |відповідальний = |місце = Санкт-Петербург |видавництво = ЦНИИ им. акад. Крилова |рік = 2004 |том = |сторінки = 408–409 |сторінок = 419 |isbn = 5-900703-83-5}}
* {{книга |автор = |частина = |заголовок = Озброєння і військова техніка Росії |оригінал = Вооружение и военная техника России {{ref-ru}}{{ref-en}} |посилання = |видання = |відповідальний = |місце = Москва |видавництво = ООО «Военный парад» |рік = 2005 |том = |сторінки = 37 |сторінок = 207 |isbn = 5-7734-0011-1}}
== Джерела ==
* [http://www.deepstorm.ru/DeepStorm.files/45-92/dss/907/list.htm Проект 907 (09070) «Тритон-1М»]
* [http://www.deepstorm.ru/DeepStorm.files/45-92/dss/908/list.htm Проект 908 (09080) «Тритон-2»]
This site is not affiliated with or endorsed in any way by the Wikimedia Foundation or any of its affiliates. In fact, we fucking despise them.
|
