Difference between revisions 21424 and 21442 on ukwikisource

Над Чорним морем/VIII
{{Про_текст
| Назва          = Краєзнавцю про вимірюванняНад Чорним морем
| Підзаголовок   = Розділ VIII
| Частина        =
| Автор          = [[Іван Нечуй-Левицький]]
| Без_автора     =
| Автори         =
| Автор1         =
| Мова_оригіналу = українська
(contracted; show full)

А зорі сходили, як і перше. Ніч навівала поезію, любов. Муки серця знов оживали...

Навроцький поїхав на службу до Кишинева і обіцяв знов вернутись через тиждень: він сподівався, що Комашко незабаром попросить Саниної руки. Цілий тиждень не приходив Комашко. Саня мордувалась, нудила світом. Щоки зблідли, лице помарніло. Веселість, жвавість щезла. Рум'янці на щоках зів'яли, як в'януть квітки на пекучому сонці.

[[Категорія:Над Чорним морем|VIII]]