Difference between revisions 21428 and 21446 on ukwikisource

Над Чорним морем/XII
{{Про_текст
| Назва          = Краєзнавцю про вимірюванняНад Чорним морем
| Підзаголовок   = Розділ XII
| Частина        =
| Автор          = [[Іван Нечуй-Левицький]]
| Без_автора     =
| Автори         =
| Автор1         =
| Мова_оригіналу = українська
(contracted; show full)

— Моя, навіки моя! — промовив він якимсь чудним голосом.

Селаброс одним скоком кинувся до Наді, як лев на засідках кидається на серну, і вхопив її за руки. Мурашкова тільки й примітила в вікнах, що неначе усі зорі заразом посипались з неба. Вона хотіла вирвати з його гарячих рук свої руки й почувала, що сила послабшала й... зникла. Й здалося, ніби під нею завалився корабель, і її ніхто, не рятує, і вона тоне, і не має сили вдержатись на хисткому дні корабля.

[[Категорія:Над Чорним морем|XII]]