Difference between revisions 22878 and 22879 on ukwikisource

'''СВЯТИЙ ЙОАН ЛІСТВИЧНИК, СВЯТІ ПРЕПОДОБНІ ОТЦІ ВАРСАНУФІЙ ТА ЙОАН СВЯТИЙ АВВА ДОРОТЕЙ<br />'''

Книга повчань духовних Отців VI-VII ст. - це справжній учитель терпеливости, винищувач нарікання, керманич, що веде до істинної смиренномудрости в Христі Ісусі, Господі нашім.<br />

== СВЯТИЙ ЙОАН ЛІСТВИЧНИК  ==

=== Коротко про життя і твори ===

(contracted; show full)

15. Ті, що послизнулися і впали до прірви похоти, далеко відпадають од тих, що сходять і виходять по сходах, бачених Яковом уві сні, й потрібно їм чимало поту й суворого посту, щоби знову приступити до такого сходження.<br />

16. Є розпуста і без пізнання жінки, котра ще більше мучить людину, бо протиприродна. Це якась смерть і погибель, яку ми завжди носимо в собі, а найпаче в юності. Але її я не осмілююсь передати на письмі, тому що руку мою утримує той, хто сказав: 
''Що ті люди потай виробляють, соромно й казати,'' і писати (Еф. 5:12).<br />

17. Штовхаючи людей до розпусти, людиноненависний ворог зображає Бога чоловіколюбним, поблажливим до цієї пристрасти - яко природної. Але спостережи за тим злопідступником - і зауважиш, що після гріха він цілком інакше представляє Бога - суворим і невибачливим. Перше нашіптує він для того, щоби втягнути нас у гріх, а друге - щоб вкинути у відчай.<br />

(contracted; show full)

34. Коли встаємо зі сну в доброму і спокійному настрої, то це через потаємне діяння святих Ангелів, особливо якщо заснули ми з молитвою і твердою вірою. Але буває, що прокидаємося в прикрому настрої через злі сновидіння.<br />

35. Не дивно - безтілесному боротися з безтілесним; але диво в тому, і диво правдиве, що тілесний змушує утікати безтілесних ворогів лукавих.<br />

36. Розважливі отці розрізняють 
''привід'' до гріха, ''здруження, злиття'' з ним, ''полонення'' ним, ''боротьбу'' з ним і так звану ''пристрасть'' у душі. ''Привід'' - це просто слово (думка) або чийсь образ, що вперше являється умові та вноситься до серця. ''Здруження'' - це розмова з появленим образом, пристрасна або безпристрасна. ''Злиття'' - це схильність душі до баченого, поєднана з насолодою. ''Полонення'' - це насильне захоплення серця побаченим або ж його цілковите злиття з ним, що руйнує добрий устрій душі. ''Боротьбою'' називають посилений спротив помислові (образу), що кінчається або перемогою, або поразкою. ''Пристрасть'' - це такий похітливий стан, який, вгніздившись у душі, стає згодом через тривалу звичку ніби її другою природою, так що душа вже самовільно прямує до гріха. ''Привід'' - безгрішний; ''здруження'' - не зовсім; ''злиття'' - грішне або безгрішне, судячи зі стану того, хто подвизається. ''Боротьба'' буває причиною або вінців, або мук. ''Полонення'' підпадає - одному судові, коли стається під час молитви, іншому судові, коли в іншому часі; ще іншому - під час міркування про речі байдужі, а іншому - про речі злі. ''Пристрасть'', без сумніву, буде покарана і, якщо людина не очиститься рівносильним покаянням, - засуджена вона на вічні муки. Але хто до першого, тобто - ''приводу'' до спокуси - ставиться безпристрасно, відкидає її, той одночасно відсікає і все інше.<br />

37. Найпросвіченіші та найрозсудливіші отці зауважили ще один помисел, що є витонченішим за усі інші. Його називають ''спалахом думки'', що поза часом, без слів і образів миттєво встромляє спокушуваному стрілу в серце - пристрасть. Нема нічого скоробіжнішого в тілах, нічого швидшого і миттєвішого в духах од того помислу, що одним тонким штрихом - і безчасовим, і несказанним, а для декотрих навіть незбагненним - раптом з'являється в душі, без її згоди на те. - Хто плачем зрозумів усю тонкість цього помислу, той може пояснити нам і те, як буває, що душа від одного погляду, дотику руки або співу пристрасно блудить (осквернюється і розтлі(contracted; show full)хиляння колін, - чого, однак, неможливо робити при людях. - Тоді-то демони найчастіше нападають; а подвижники, не маючи ще сил протиставитися їм твердістю ума і невидимим діянням молитви, можуть поступатися їм. Ти ж тоді віддалися чимскоріше від людей, сховайся десь на короткий час, - і там, звівши вгору око душевне (якщо можеш, а якщо ні - хоча б тілесне) - і, розпростерши хрестовидно руки, на засоромлення і переможення мисленого Амалика, - заволай не словами, а смиренним серцем до Того, хто може спасти: 
''- Помилуй мене, Господи, бо охляв я'' (Пс. 6:3). Тоді на ділі спізнаєш силу Всевишнього - з поміччю невидимою невидимо проженеш невидимих. Той, хто звик так боротися, скоро й самою душею почне проганяти ворогів, бо це друге дається від Бога в нагороду за перше.<br />

42. Як воду життя, охоче пий наругу від кожної людини, що бажає напоїти тебе цим ліком, котрий очищає від блудної похоти. - Тоді глибока чистота засяє в душі твоїй і світло Боже не змаліє в серці твоїм.<br />

(contracted; show full)

49. Як земному цареві осоружний той, хто, стоячи перед ним, одвертає од нього обличчя своє і з ворогами його розмовляє, так і Господу остогидний той, хто, стоячи на молитві, приймає в себе нечисті помисли.<br />

50. Пса цього (біса розпусти) проганяй духовним знаряддям - молитвою; і скільки б він не дошкуляв, - не поступайся йому.<br />

51. 
''Зі сповіді розпусти.''<br />

- Скажи мені, дружино моя, природо моя (бо я не хочу нікого іншого, крім тебе, питати про це), що робити мені, аби стати недоступним для тебе? Як подолати муки твої?<br />

(contracted; show full)

111. Коли душа нечутлива на Божий поклик, тоді корисно часто читати Божественне Писання та зворушливі слова Богоносних Отців, пам'ятати про Страшний суд Божий, вихід душі з тіла й зустріч з жахливими темними силами, з котрими вона зло чинила в цьому короткому й тяжкому житті.

[[Категорія:Релігійні твори]]
[[Категорія:Християнство]]
[[Категорія:Християнські твори]]

[[ru:Лествица]]