Difference between revisions 22881 and 22882 on ukwikisource

'''СВЯТИЙ ЙОАН ЛІСТВИЧНИК, СВЯТІ ПРЕПОДОБНІ ОТЦІ ВАРСАНУФІЙ ТА ЙОАН СВЯТИЙ АВВА ДОРОТЕЙ<br />'''

Книга повчань духовних Отців VI-VII ст. - це справжній учитель терпеливости, винищувач нарікання, керманич, що веде до істинної смиренномудрости в Христі Ісусі, Господі нашім.<br />

== СВЯТИЙ ЙОАН ЛІСТВИЧНИК  ==

=== Коротко про життя і твори ===

(contracted; show full)

5. Як надмірна кількість дров гасить огонь і спричиняє багато диму, так і непомірна печаль туманить душу і висушує потоки сліз.<br />

6. Тісний шлях позначений зневагами, докорами, осміюванням, наругою, тягарем прикрощів. І він спасенний, коли кривду будеш мужньо терпіти, на обмови не обурюватимешся, у пониженні не будеш гніватися, на осудження - впокорюватимешся. Блаженні ті, що йдуть цією дорогою, 
''бо таких є Царство Небесне'' (Мт. 5:3-12).<br />

7. Добровільне терпіння усього скорботного - це справжня спасенна путь покаяння.<br />

8. Вважати себе гідним не тільки усіх зазнаних видимих і невидимих терпінь, але й ще більших - ознака діяльного покаяння.<br />

9. Як притиснена вода поривається догори, так і душа, пригноблена бідами, зринає у покаянні до Бога - і спасається.<br />

10. Якогось Авакира щодня ображали в обителі, а служителі постійно відганяли його від трапези, тож він часто зоставався без їжі. Я спитав його, як він усе це зносить? Авакир відповів: «Повір, ці отці випробовують мене, чи я дійсно монах. І я, знаючи їхнє намірення, благодушно терплю це і не сумую».<br />

- При смерті, через два роки, він сказав: «Дякую вам, браття, бо через те, що ви мене випробовували - спасіння мого ради, я сімнадцять років був вільний від спокус бісівських».<br />

11. Якомусь старому Македонію, вже зі справедливого приводу, призначено було жити серед початківців. Коли ж закінчився термін покарання, він попросив лишити йому цю понижаючу покуту - як тяжко згрішившому. - Потім він признався мені: «Ніколи дотепер не відчував я такої полегші у внутрішній борні й насолоди від Божественного світла».<br />

12. Коли нас звинувачують, згадуймо гріхи свої, поки Господь, бачачи нашу нужду й насильство, яких ми самі собі завдаємо, благоволить скасувати їх, і скорботи, що гризуть серце наше, перемінить на радість, як мовить про це Псалмопівець: ''Коли сила турбот у моїм серці, - Твої втіхи розвеселяють душу мою'' (Пс. 94:19).<br />

13. Блаженний, кого щодня упокорюють і принижують Бога ради, а він примушує себе до терпіння. Такий муж буде ликувати з мучениками і сміло розмовляти з Ангелами. - Хто відкидає од себе звинувачення, правдиве чи неправдиве, той одвертається від свого спасіння, а хто приймає його, зі скорботою чи без, - той скоро сподобиться прощення гріхів.<br />

(contracted; show full)

111. Коли душа нечутлива на Божий поклик, тоді корисно часто читати Божественне Писання та зворушливі слова Богоносних Отців, пам'ятати про Страшний суд Божий, вихід душі з тіла й зустріч з жахливими темними силами, з котрими вона зло чинила в цьому короткому й тяжкому житті.

[[Категорія:Релігійні твори]]
[[Категорія:Християнство]]
[[Категорія:Християнські твори]]

[[ru:Лествица]]