Difference between revisions 21250 and 21435 on ukwikivoyage

{{delete|неформат}}⏎
⏎
'''<nowiki/>'Адреса:'''' ''22120 с. Білопілля, вул. Бердичівська 37А, Козятинський район, Вінницька область''

'''Мобільний телефон:''' ''+38 (098) 974-32-60.''

'''Директор:''' ''Сергій Станіславович Рибачук.''

'''Історія'''

Народний музей Хліба у селі Білопілля Козятинського району - це жива історія українського хліборобського роду, національних сільськогосподарських традицій, це неповторний гімн «його величності» хлібу, бо в ньому джерела всіх наших досягнень. Починалася історія музею у 1986 році. Місцеві жителі задумали розповісти нащадкам про неоціненне багатство, яке дає всім життя – Хліб. Був у селі вітряк, побудований корінним жителем села Федором Андрійовичем Білошкапом. Сам він був безземельним. Залишившись рано сиротою з двома молодшими сестрами, він заробляв собі і сестрам на життя. На особисті грошові заощадження Ф. А. Білошкап купує у місцевого пана клаптик землі і будує вітряк.

За ініціативи першого секретаря райкому компартії Геннадія Олексійовича Дубенкова Рішенням райвиконкому та Ради народних депутатів була прийнята постанова виділити кошти з місцевого бюджету на реставрацію вітряка та побудову музею Хліба в с. Білопілля. Для виконання цього рішення була створена ініціативна група до складу якої входили: Г.О. Дубенков – секретар райкому компартії та вчителька місцевої школи Анастасія Лукінічна Бойко, яка і стала першим директором музейного комплексу під відкритим небом – народного Музею Хліба.

'''Ландшафт'''

На території музейного комплексу височіє «вітряк» — архітектурний пам'ятник XVIII ст. Його п'ятнадцятиметрову горду поставу, в обіймах білокорих беріз видно далеко за селом. Для відвідувачів це найцікавіший об'єкт. На першому і другому ярусах вітряка розташована експозиція, яка знайомить відвідувачів з історією хліба з найдавніших часів і до наших днів. Тут можна дізнатися, як виник хліб, хто був першим пекарем та побачити снопики жита, пшениці, ячменю, проса, гречки, гороху, а у скляних баночках вже відмолочених від них зернят. В експозиції представлені: блокадний хліб Ленінграду; хліб 1932-33 років; захоплює хліб, що випечений для космонавтів. Він має незвичний вигляд – у целофановому пакеті десять буханців по 4-5 грамів кожен. Такий хліб зберігається свіжим протягом шести місяців.

Екскурсійними об’єктами музею поряд з вітряком стали: добудовані клуня і хата. На подвір’ї, з якого починається екскурсія, експонується сільськогосподарський реманент давнини, розкривається історія кожного із них.

В експозиції клуні широко представлені знаряддя праці хлібороба, вони детально розповідають про життя і побут східних селян. Тут багато можна дізнатися про святе із святих - знаряддя праці хліборобства, землеробства давніх часів, побачити домашній реманент селянина-хлібороба. Наступний експозиційний об’єкт: українська хата – це колиска нашого народу. Генетич­не коріння якої сягає в глибину віків. В ній знайшли яскравий вияв спадковість традицій, естетичні засади, доцільність і соціальна зумовленість. Хату можна вважати своєрідною карткою України. З такої хати пішли у світ велетні дум і духу людського – князь Кий, літописець Нестор, перший український філософ Григорій Сковорода і гетьман Богдан Хмельницький, конструктор космічних кораблів Юрій Кондратюк, письменник Олександр Довженко. Перелік цей можна продовжити і далі. Музейна хатина відтворює селянський побут ХVШ-ХІХ століття, традиційними елементи її інтер’єру є: вариста піч, красний кут, жердина для одягу, стіл, лави, ліжко, колиска для дитини, мисник.

Почесне місце в садибі займає і криниця, до неї в селі сходились всі стежки, тут можна було почути усі новини, чутки.

Без огорожі, хвіртки не можна уявити селянського обійстя. Про них складено багато пісень. За давніми народними повір’ями огорожа оберігає від нечистої сили.

Тисячі людей різного віку їдуть і йдуть до «маленько­го раю» створеного в селі Білопілля, щоб в котрий раз доторкнутись до історичного минулого нашого народу, познайомитись з представленими там експонатами.Яких нараховується понад 500 різноманітних експонатів старовини.

Спочатку музеєм опікувалось місцеве сільськогосподарське підприємство, а з 1996 року Білопільський музей Хліба носить почесне звання «Народний» і знаходиться на державному утриманні. 

* {{see
| name= Як дістатись
| address= 

З автовокзалу Козятин - автобусом "Козятин-Кашперівка" (до села Білопілля); електропоїздом "Козятин-Київ", "Київ-Козятин" (станція Білосілля)| lat= | long= | directions=
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2018-02-25
| content=
}}

* {{do
| name= Чим зайнятись | alt= | url= | email=
| address= 

У музеї можна відпочити, зробити фото на згадку, також познайомитись з представленими там експонатами.Вже стало доброю традицією на Козятинщині проводити на території музейного комплексу Народний музей Хліба районні та обласні заходи - це конкурс-виставка дідухів, обрядових хлібів, виставки майстрів-умільців народних промислів, українських світлиць та День незалежності України. В таких заходах приймають участь всі заклади культури територіальних громад Козятинського району. Свята супроводжуються українськими піснями, танцями та народними жартами.| lat= | long= | directions=
| phone= | tollfree= | fax=
| hours= | price=
| lastedit=2018-02-25
| content=
}}