Difference between revisions 20920191 and 22055189 on ukwiki

< previous diff
next diff >
Український театр доби ренесансу
Найстарші тексти українських театральних творів, що збереглися до нашого часу&nbsp;— це дві інтермедії Гаватовича (або принаймні виставлені й видрукувані при його польській драмі) з 1619 року, або ще раніша декламація на Різдво Христове, виконана на честь львівського єпископа Єремії Тисаровського, мабуть, не пізніше Різдва 1615 року, бо в 1616 цю декламацію вже було видруковано. Автором її був відомий український гуманіст, «недостойний ієромонах Памва Беринда Типограф». Отже, обидва ці найстарші твори п(contracted; show full)ному візерункові, дуже талановита драма, в головному теж пересякнута духом ренесансу, але, як видно, пізнього, завмираючого ренесансу, бо наприкінці платить данину вже вимогам бароко. Цей драматичний твір, що називається «Dialogus de passione Christi», відомий нам із списку 1676 року, але скомпонований, напевне, значно раніше, хоч, неперечно, в часі, коли творчість ренесансу остаточно доживала своїх часів, а бароко входило в силу. Сам автор цього діалогу рисується нам як дуже освічений гуманіст&nbsp;— 
рлицар, тонкий психолог і особливо знавець та елегантський майстер зображення жіночої чутливості й жертовної душі. Він, мабуть, був дидаскалом, хоч звик до аристократичного товариства. Діалог він, мабуть, виставляв у Жовкві і то, мабуть, не в монастирі, як думав Франко, а швидше в магнатській палаті Якова Собеського (батька короля), в колі шляхетного товариства, що на Великдень збиралося в гостинній господі. Рід Собеських спольщився, але українські симпатії й чуття спорідненості з українським народом у всіх С(contracted; show full)
== Посилання ==
* http://litopys.org.ua/cultur/cult23.htm

{{Вікіфікувати|дата=січень 2014}}

{{Ізольована стаття}}
[[Категорія:Український театр]]