Difference between revisions 22884 and 22885 on ukwikisource

'''СВЯТИЙ ЙОАН ЛІСТВИЧНИК, СВЯТІ ПРЕПОДОБНІ ОТЦІ ВАРСАНУФІЙ ТА ЙОАН СВЯТИЙ АВВА ДОРОТЕЙ<br />'''

Книга повчань духовних Отців VI-VII ст. - це справжній учитель терпеливости, винищувач нарікання, керманич, що веде до істинної смиренномудрости в Христі Ісусі, Господі нашім.<br />

== СВЯТИЙ ЙОАН ЛІСТВИЧНИК  ==

=== Коротко про життя і твори ===

(contracted; show full)

35. Якщо крайнє марнославство в тому, що людина і на самоті чваниться, то ознака досконалого смирення - навіть при інших не окрадати себе марнославством.<br />

==== Про боротьбу з духом гордости ====

1. Гордість - це відкинення Бога, нехтування людей, матір осудження, породження похвал, відігнання помочі Божої, причина падінь, джерело гніву, звинувачення чужих діл, суддя нелюдяний, противник Божий, корінь богохульства.<br />

2. 
''Початок'' гордости - укорінення марнославства; ''середина'' - приниження ближнього, безсоромне вихваляння своїх діл, самохвальство в серці, ненависть до звинувачень; а ''кінець'' - відкинення Божої помочі, зарозуміле уповання на свою ревність, бісівський норов.<br />

3. Бачив я людей, що устами дякували Богові, а в думках хвалили себе. Доказ цього - фарисей, молитва якого не була угодна Богові (Лк. 18:11).<br />

4. Де стався гріх, там раніш оселилася гордість; бо гордість є предвісницею падіння.<br />

5. Високомудрий монах сильно перечить, а смиренний - навіть очей звести не сміє.<br />

6. Не схиляється кипарис і не стелиться по землі; так і гордий монах не має смиренного послуху.<br />

7. Якщо ''Бог гордим противиться'' (Як. 4:6), то хто їх помилує? - І якщо ''осоружний Господеві кожен гордий серцем'' (Прип. 16:5), то хто очистить його?<br />

8. Хто відкидає звинувачення, той виявляє гордість; а хто приймає їх, той звільнився від уз цієї пристрасти.<br />

9. Один старець напоумляв гордовитого брата, але той, сліпуючи душею, казав: «Прости мені, отче, я зовсім не гордий». Тоді мудрий старець мовив: «Чим же ти, сину мій, міг би ще більше виявити гордість свою, як не переконанням, що її нема в тобі?»<br />

10. Людям гордої вдачі понад усе корисно перебувати в послусі, провадити найсуворіше й зневагами сповнене життя, перечитувати оповіді про згубні наслідки гордости та про надприродне зцілення від неї.<br />

11. Сором гордитися чужим багатством, крайнє безумство - Божими даруваннями. Можеш величатися тільки тими чеснотами, що їх звершив перед народженням своїм; а ті, що після народження, - дарував тобі Господь, як і саме народження. Якщо ти вершив якісь чесноти без помочі ума, то тільки вони і є твої, бо й сам ум дарував тобі Всевишній. І якщо ти без тіла звершив якісь подвиги, то лише вони - твої; бо й тіло не твоє, а твір Божий.<br />

12. Не надійся на чесноти свої, поки не почуєш останнього вироку Судді, бо в ''Євангелії'' сказано: тому, хто вже возлежав на весільній вечері, було зв'язано руки й ноги та вкинуто до темряви кромішньої (Мт. 22:13).<br />

13. Постійно пізнавай себе й порівнюй життя своє з життям святих Отців і духовних світил. Тоді зрозумієш, що ти ще й кроку не ступив, аби йти слідами цих великих мужів; навіть обіту свого не дотримав як треба, але перебуваєш ще у світському напастуванні.<br />

14. Монах - це кладезь смирення, у якому він потопив усякого злого духа.<br />

(contracted; show full)

31. Смиренномудрий монах не цікавиться речами незбагненними; а гордий хоче дослідити й глибину суду Господнього.<br />

32. До одного розсудливого брата приступили біси й хвалили його. Але він смиренномудро протистояв їм, кажучи: «Якщо б ви перестали лестити душі моїй, то з відходу вашого я б дізнався, що я великий; якщо ж ні, - то в похвалі вашій бачу нечистоту свою, бо 
''осоружний Господеві - кожен гордий серцем'' (Прип. 16:5). Отож або відійдіть, щоб я визнав себе великим, або хваліть, - і я здобуду через вас глибоке смирення». Цей двосічний меч розсудливости так вразив демонів, що вони відразу щезли.<br />

33. Одна річ - звеличуватись, інша - не звеличуватись, а ще інша - бути смиренномудрим. Хтось цілий день судить інших; хтось нікого не ганить, але й себе не осуджує; а хтось, будучи невинним, завжди сам себе винить у всьому.<br />

(contracted; show full)

38. Багато хто називає себе грішником, а, може, й насправді так вважає, але серце спокушується приниженням від інших.<br />

39. Хто каже, що відчуває уже пахощі смиренномудрости, а на похвалу людську хоча б трохи зворушується серцем, - той хай не знаджується, бо він обманутий.<br />

40. 
''Не нам, Господи, не нам, а імені Твоєму дай славу'', - сказав хтось у чутті душі (Пс. 113:9), бо знав, що немічне єство людське не може приймати похвали без шкоди для себе. ''Від Тебе йде моя хвала в великім зборі'' (Пс. 21:26) в будучому віці; а перед тим не можу приймати її безпечно.<br />

41. Лимонне дерево, коли неплідне, - догори зносить віття; коли ж його нахилити, то скоріше плодоносить. - Хто здобув знання, розуміє це.<br />

42. Якщо гордість декотрих ангелів перемінила на бісів, то, без сумніву, смирення може і з бісів зробити Ангелів. Отож хай осміліють ті, що впали, й уповають на Бога.<br />

43. Ніщо так не впокорює душі, як убогість та прожиток подаянням.<br />

(contracted; show full)

Та є щось таке, проти чого ми безсилі. Сильно побиті, ми скажемо тобі й це: якщо будеш щиро докоряти собі перед Господом, то позбудешся нас, наче павутини. Кінь мій, - мовила гордість, - це марнославство, але преподобна смиренномудрість з самодокорянням посміються з коня і вершника його та солодко заспівають переможну пісню оцю: 
''Заспіваю Господеві, славно бо прославився; коня і вершника скинув у море, тобто в бездну смиренномудрости'' (Вих. 15:1).<br />

=== Про безпристрасність ===

1. Окрасою тверді небесної є зорі, а оздобою безпристрасности - чесноти.<br />

2. Безпристрасним є той, чиє тіло непідвладне пристрастям, ум піднесений до Бога, всі чуття підкорені умові, душа предстоїть перед лицем Господнім, завжди лине до Нього з усіх своїх сил.<br />

(contracted; show full)

111. Коли душа нечутлива на Божий поклик, тоді корисно часто читати Божественне Писання та зворушливі слова Богоносних Отців, пам'ятати про Страшний суд Божий, вихід душі з тіла й зустріч з жахливими темними силами, з котрими вона зло чинила в цьому короткому й тяжкому житті.

[[Категорія:Релігійні твори]]
[[Категорія:Християнство]]
[[Категорія:Християнські твори]]

[[ru:Лествица]]